Головаха І. Є. Міфологічне світосприйняття сучасних носіїв фольклорної традиції

Головаха І. Є., Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ

Сучасні фольклорні осередки, в яких духовне й побутове життя мешканців знаходиться під впливом традиційних уявлень, вірувань й забобонів, і сьогодні залишаються місцем народження й побутування сучасних міфів. Запис й аналіз традиційних фольклорних наративів сприяє кращому розумінню процесів міфологізації сучасного життя.

Міфотворчість мешканців типових фольклорних осередків (особливо виконавців демонологічних наративів) пов’язана із домінуючою роллю традиції, яка впродовж тисячоліть відігравала істотну роль у повсяк­­­денному житті окремої людини й суспільства загалом. Корені тра­­­диційності сягають прадавніх часів, коли тривав пошук людиною шля­­­хів духовної єдності з природою, а сама природа та її стихії ото­­­тожнювалися із надлюдською магічною силою, здатною або допомогти людині й уберегти її у повсякденній боротьбі за виживання, або завадити їй.

Елементи сьогодення, які поступово стають складовою традиційних уявлень, не змінюють загального міфу, який побутує в певному соціумі. Політичні та соціальні погляди окремої людини, її культурні пристрасті, особливо у випадку, коли вона є членом традиційного сільського осередку, завжди є відображенням тенденцій розвитку осередку в цілому. Аналізуючи сучасні меморати й фабулати, які відтворюють виконавці неказкової прози, можна побачити, якими шляхами розвивається традиція на певному історичному етапі.

Найцінніший матеріал для розуміння суспільних міфів кінця ХХ -- початку ХХІ століття, на наш погляд, дає саме традиційна фольклорна проза. Зв’язок традиційних народних демонологічних вірувань із сучасним життям досить очевидний, тому саме знання та правильна інтерпретація традицій власного народу стають надійним шляхом до розуміння соціальної, політичної та інших форм поведінки народу як соціуму.