&#171,Міфологічний час&#187, сучасного суспільства з огляду вилучення міфеми &#171,сакрального&#187,

С. П. Балінченко, Київ

Помічені М.&nbsp,Мак-Люеном коливання між аудітивними та візуальними конституентами формування тла, що забезпечує існування часово-просторових культурних кодів, зумовлюють деякі зміни в положенні людства на траєкторії цієї гігантської синусоїди. Світ візуальної перспективи, що досягнув максимальної амплітуди в минулому столітті, не втримавшись на верхівці, розпочав рух у напрямку зміни цієї перспективи, здійснивши фазовий зсув пріоритетів з примату &#171,друкованого&#187, сприйняття до полічуттєвого простору електронного світу з усією гамою його можливих наслідків. Так і не ставши &#171,Олександрійською книгарнею&#187,, світ поступово перетворюється на електронну інформаційну систему у рамках процесу, що його зображує М. Мак-Люен в &#171,Галактиці Гутенберга&#187,: &#171,У той час, коли наші почуття виходять із нас в наше середовище, великий брат заходить усередину. Доки ми не усвідомимо цього процесу, ми будемо загнані в панічний страх, що так добре вписується у світ племінних барабанів, повний взаємозалежності та вимушеного співіснування&#187, [4, с. 64]. &#171,Трайбалізація&#187, світу штовхнула нас на відрізок синусоїди коливань культурних кодів, де людство вже було кілька періодів тому, зумовлюючи &#171,викривлення&#187, часу, простору та свідомості, на диво співзвучні тим, що були в епоху родової формації. Порівнюючи ознаки міфологічного часу, запропоновані О.Ф. Лосєвим [3, с. 33], з тенденціями сьогодення, можна помітити деякі лінії зіткнення та нашарування.

Якості міфологічного часу за О. Ф. ЛосєвимНашарування ознак сьогодення1. Невідривність від речей та підлеглість їм&#171,Гаджетний&#187, характер сучасної цивілізації2. Принцип присутності всього у всьомуПростір всесвітніх інформаційних мереж3. Відсутність інших дій та результатів окрім почуттєво-обмеженого та замкнутого в собі космосуІндустрія &#171,масової культури&#187, та упровадження &#171,кліпового&#187, сприйняття дійсності4. Дивовижна фантастика є тільки максимально можливим реалізмом5. Неоднорідний, то розтягнутий, то ущільнений характер, що витікає із злиття загального та одиничного в нероздільній цілосностіТенденції глобалізації із загостренням проблем реалізації &#171,загального&#187, та &#171,унікального&#187, у взаємодії культур

Але сучасна семіологічна система міфологічної комунікації, &#171,де реципієнт відчужується від самого себе, виступаючи як комунікатор&#187, [2, с. 294] відрізняється тим, що цей комунікатор вже не є таким &#171,далеким та неосяжним, що спричиняє жах&#187,. Тобто, видалення цієї міфеми призводить до перегрупування понять сакрального та повсякденного в суспільстві, що втілюється, перш за все, у перегляді позицій першого. Звертаючись до концепції М. Бубера про різницю в комунікації на базі основних слів &#171,Я &#151, ТИ&#187, та &#171,Я &#151, ВОНО&#187,, зазначений вище процес можна визначити як зростання саме світу ВОНО [1, с. 24], стверджуючи самоусвідомлення Я як суб’єкта (пізнання та використання). І навпаки, в сакральному міфологічному часі основне слово &#171,Я &#151, ТИ&#187, забезпечує самоусвідомлення Я як суб’єктивності (без додатку) [1, с. 39]. Поступове відторгнення людини від природи, що набрало максимального темпу на так званому &#171,800-му відрізку життя&#187,, як умовно називає Е. Тофлер період підвищеної техногенної активності людства, призвело до екологічної кризи не тільки планети, а й &#151, рикошетом &#151, різного рівня систем взаємодії самих людей. Індійський філософ Ауробіндо Гхош в роботі &#171,Єдність у множинності&#187, визначає витоки цієї кризи в тому, що &#171,людина є нещирою до себе або нещирою до Природи &#151, і ось вона спотикається та страждає&#187, [5, с. 412].Таким чином, повернення &#171,міфологічного часу&#187, у десакралізованому вигляді зумовлює виникнення складнощів в організації людьми аконфліктного соціального простору або, щонайменше, визначенні витоків &#171,щирості&#187,, яка забезпечувала б консесуальну основу припинення ескалації конфліктного стану як між Природою та людством взагалі, так і між суспільними утвореннями усередині останнього.

Література

1. Бубер Мартин. Я и Ты: Пер. с нем. / Послесл. П.С. Гуревича.&#151, М.: Высшая школа, 1993.&#151, 173 с. 2. Вейман Роберт. История литературы и мифология: Пер. с нем.&#151, М.: Прогресс, 1975.&#151, 344 с. 3. Лосев А.Ф. Античная философия истории.&#151, М.: Наука, 1977.&#151, 208 с. 4. Мак &#151, Люен М. Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги: Пер. з англ.&#151, К.: Ніка &#151, Центр, 2001.&#151, 464 с. 5. Открытие Индии: Философские и эстетические воззрения в Индии ХХ в., Пер. с англ., бенг. и урду / Под ред. Э. Комарова, В. Лапшукова, Л. Полонской и др.&#151, М.: Худож. лит., 1987.&#151, 611 с.