Міфологія як націосинтезуючий фактор культури у часі та просторі історії

Вільчинська І.Ю., Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

У своїй класичній праці «Знак, символ, міф» А.Ф. Лосєв виділяє вісім розрядів символів: наукові, філософські, художні, міфологічні, релігіозні, ідеологічні, технічні, спонукальні. Символ, до яких відноситься і міф, є довільним знаком, котрий викликає однакову соціальну реакцію. Існують символи, які сприймаються однаково майже всіма, у всякому разі в межах однієї культури. Таким символом, мабуть, не може бути ні науковий, ні навіть художній чи релігійний, оскільки вони потребують певної культурної ерекції та певною мірою залежать від особистих пізнавальних можливостей та уподобань. Загалом, усі майбутні відкриття пов’язані з їхнім передбаченням, будь-то праобрази, здогади чи фантастика. Чим більше в ідеї культурних аналогів чи праобразів, тим геніальніша ідея, тим очевидніше її існування як реальності. Найважливіші з них проходять шлях від міфотворчості до наукових фактів (М. Кримський).

Національна міфологія -- складова частина несвідомого, цілісна система світорозуміння і світотворення, вираження ідеального буття нації, абстрактна ідея нації, єдність архетипів, національного духу. Саме на її основі відбувається націокультурна творчість. Це націосинтезуючий фактор культури у часі та просторі історії (Н. Хамітов).

Своєрідна готовність репродукувати схожі міфологічні уявлення -- це архетипи, які є певним відображенням постійно повторюваного досвіду людства. Тобто міфологічне -- це те несвідоме, що включає психічний досвід предків. Психічна енергія пробуджує міфологічні образи, тобто архетипи. Наголос на звичаях, традиціях, мові як найвищих цінностях, як правило, супроводжується міфотворчістю, сакралізацією та оберненістю у минуле. Тобто на колективному рівні архетипи існують як елементи етнічної, чи національної, міфології. Вони стають етноконсолідуючим і етноутворюючим чинником насамперед у сфері культури, психології та свідомості.

Можна простежити різні міфологеми, наприклад варіації біблійної ідеології, троянський міф, дунайську міграційну теорію (А. Момрик). Ці міфологеми здатні повною мірою розкрити процес формування української національної ідеї та ідентичності, історичної свідомості нації. За певних історичних обставин міфи стимулюють енергію нації, виступають каталізатором суспільних рухів, підґрунтям національного розвитку, етнічного ренесансу. Щодо етнічності, то це -- поняття, утворене переплетенням вроджених і набутих рис, міфологізованих уявлень; це і реально існуючий прояв групової солідарності, і міфологема, інтелектуальний конструкт, «інноваційний акт творчої уяви» (О.Качкин). Людині важко змінити ознаки, що супроводжують етнічність, адже над нею тяжіють не тільки загальноприйнятна система цінностей, релігія, відчуття групової солідарності, а й міф про спільних предків.

Певну частку міфу носить і національна ідентичність. У міфі відсутня дистанція між тим, що відбувається зараз, і тим, що було колись (Е. Касіррера). Говорячи про міфологічність української національної свідомості, можна навіть ототожнити національний міф з тими архетипами, які його будують.

Міфологізація також безпосередньо пов’язана з функціонуванням такого феномена, як національна мрія. Національна мрія -- глибинне породження та уособлення народного духу, втілення уявлень та сподівань про важливі цінності: сенс буття, самого себе як носія мови, культури, історичної пам’яті, традицій свого народу.

Можна вважати, що всі будь-які досить складні ідеї (передусім історія) існують у масовій свідомості як соціальні міфи. Позитивізм міфологізації української історії полягає в тому, що вона виховує у людей впевненість, що Україна має власну багатовікову історію, насичену подіями. Однак не варто забувати, що міф -- не наука, йому бракує об’єктивності, міфологізатори мають можливість поширювати дилетантські й фантастичні тлумачення минулого, політизувати історію. Політико--ідеологічні побудови, які можна вважати одним із видів міфів, створюються для певної мети і деякий час можуть визначати сутнісні параметри суспільної свідомості.