Мультиекранне середовище — чинник емерджентності сучасного світоосягнення
Т.І. Орлова, Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого
Рух до довершеності світоосягнення — постійна та могутня спонука самовдосконалення людського духу. Одним із його найважливіших критеріїв завжди був масштаб, повнота охоплення. Розширення кола об’єктів розуміння, як і здатність узгодження їх різноманітності у цілісну модель світобачення — показник прогресу свідомості людства.
Найбільш придатним для цього засобом є образна форма духовного відтворення. Образ сприяє максимуму охоплення матеріалу та виступає механізмом його творчої переробки. І. Кант вважав саме креативну уяву, образне бачення засобом творчого синтезу в процесах осягнення.
Найбільш повно цим характеристикам та функціям відповідає сучасне мультимедійне екранне середовище.
В сучасній гносеології денотативний фактор втрачає домінуючу функцію, стає евідентним: не стільки реальність проектує образ на свідомість, скільки остання, активно селекціонуючи матеріал, компонує синтезовану уяву. Будь-який образ, тим більше інтеробразність, сприяє синтезу, є умовою творчості. В сучасних screen-системах образність набирає максимально вільного характеру. На відео-екрані реальний простір об’єктів трансформується у духовний простір думок, уявлень, імагінацій. Зникнення опору матеріалу дійсності дозволяє зануритися у царину віртуальності, безперешкодно оперувати у світі електронних екранів. Це розширює концептуально-проектні можливості творчості: більше ступенів свободи набувають продуктивна уява, уявлення просторових структур, стимулюється фантазія, зміцнюється інтенція на пошук.
Образний синтез переборює жорсткі обмеження логіки вербальних дискурсів, миттєвість образного враження долає неуникнену пролонгованість текстової інформації. Відкрита перспектива нових побудов дозволяє урізноманітнити перетворення стосовно просторово-часових умов, не підпорядковуючи матеріал звичній логіці матеріального світу. У сполученнях екранних образів може бути відтворена парадоксальна логіка руху думки, почуттів, настроїв,оцінок, бажань.
З виникненням нових субстратів — носіїв сенсів — збільшуються можливості мов-носіїв, а відтак і психічних утворень, процесів, механізмів. Змінюються теоретичні моделі, розширюється діапазон розумових дій з ідеалізованими об’єктами, перспективи конотатів. Завдяки збагаченню, урізноманітненню невербальних засобів, їх симбіозу з вербальністю перевершуються традиційні можливості гносеологічних моделей. Через нові форми уособлення, знакового втілення ментальності формується т.зв. інкарнаційне, складне, комплексне мислення.
Найбільш активно переваги образності проявляються в мультиекранному середовищі та відповідному рівні свідомості. Необмеженість сучасного екранного світу сприяє формуванню багатомірної мультисвідомості, дозволяє панорамність бачення і мислення. Мультивраження стають на перешкоді небезпеці аберації погляду.
Широкий діапазон засобів екранних композицій: включення одного кадру в інший, зміни масштабів і пропорцій, рапід, різноманітні деформації простору та образів, використання колажу, аглютинація зображень чи їх фрагментів, багато іншого забезпечують одержання нових якостей відтворення. Вони корелюються з новими формами мислення, складають підґрунтя симультанності сучасної свідомості, урізноманітнення її перетворень, набагато збільшують обсяг матеріалу, котрий вона здатна переробити.
Реалізація можливостей мультиекранного синтезу формує іншість темпоральності і топосу сучасної культури. Практична миттєвість сприйняття образу, синхронність свідомості в екзистенції постіндустріальних суспільств, створює, за М. Маклюеном, «ефект експлозії» — вибухового стиснення простору й часу. Завдяки мультимедіа виникає психологічний стан «всезагального включення», який породжує відчуття соборності, сприяє творчому синтезу.
Меморизовані в електронних серверах дані забезпечують легкий доступ до світового культурного тезаурусу, збільшують (роблять практично необмеженим) інформаційний актив особи. Відкриті системи мультимедіа, світова інформаційна мережа долає будь-яке інтелектуальне лімітування, стримування.
Поєднання різноманітності засобів у єдиному мультимедійному середовищі дає можливість системної організації максимально широкого кола інформації, формує взаємонакладання різноманітних її «полів», що визначав головною ознакою новочасного холістичного мислення А. Сметс.
* * *
Через трансгресію вражень (образів) відбувається кроссинтез культури. Мультимедійне екранне середовище створює screen-культуру, що найбільш повно відповідає сучасному рівню культурного поступу — етапу афтерпостмодернізму (афтер-пост), ключовою ознакою котрого є саме кроссинтез. Все це відповідно змінює не тільки ментальність, але й етоси сучасної людини, суспільств, людства, стає новою сходинкою до вдосконалення свідомості homo sapiens.