Особливості сміхової культури українців (на прикладі народних жартівливих родинно-побутових пісень)

У. Крук, Львівський національний університет ім. І. Франка

Комічне в українській усній словесності має низку специфічних рис. Зокрема, в українських народних родинно-побутових піснях для нього характерний певний синкретизм, що проявляється у поєднанні структурного, психологічного, морально-етичного, естетичного аспектів. У творах названого жанру наявні такі ступені комічного, як комізм гумористичний та сатиричний, і створюються вони за допомогою сюжетно-композиційних, образних і стильових засобів. Цікаво, що дуже часто в українських родинно-побутових жартівливих піснях комічне поєднане з іншими категоріями естетики, аби посилити вплив цих пісень на рецепієнтів, сприяти повноцінному і всебічному розвитку їхніх духовних якостей.

Діапазон сміху (від іскристого, життєствердного, оптимістичного, поблаж­ливого, підбадьорливого, доброго гумору до гнівної, похмурої, осудливої сатири) та культура комічного (делікатність, толерантність) в українських народних жартівливих піснях.

Відображення та утвердження традиційних морально-етичних норм, цінностей, ідеалів, регулятивів українського народу у сміховій культурі, зокрема, у родинно-побутових жартівливих піснях. Відповідно до народних правил етикету, усталених норм моралі, світогляду, у жартівливих піснях зазвичай об’єктами висміювання стають люди, події, ситуації, які певною мірою не узгоджуються з цими народними приписами (пияцтво, сварки в сім’ї, подружня зрада, лінивство, корисливість, безгосподарність, неохайність, невміння відстояти свої інтереси, дурість, неуцтво, стосунки між батьками і дітьми, між кумами, сусідами, родинний побут, дошлюбні взаємини молодих тощо).

Поліфункціональність родинно-побутових жартівливих пісень (твори цього жанру мають на меті розважити, розвеселити, подарувати естетичну насолоду, висміяти негативні риси характеру, негідні вчинки, поведінку, утвердити морально-етичні норми, перевиховати тощо).