Погляди В. Франкла в контексті розвитку творчого потенціалу особистості

Л. Семенюк, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

Сучасні умови розбудови української державності висувають нові вимоги до особистості як суб'єкта культурного процесу, потребуючи в першу чергу усвідомлення характеру та змісту культурних трансформацій як тла для виявлення власної особистісної активності, творчого самовираження.

На кожному етапі свого розвитку особистість досягає успішності, коли виступає як цілісний суб'єкт, що уможливлюється станом самостановлення, самовдосконалення. Потреба духовного пошуку спонукають людину до ризикованих нових шляхів реалізації своєї природи. Тоді вірогідним стає ситуація конфлікту, коли відбувається зіткнення протилежних несумісних мотивів, інтересів, тенденцій у свідомості людини, що зумовлюють поштовхи до відчутних психологічних криз як поворотних моментів у період переходу від однієї системи цінностей до іншої. Джерела такого роду проблем психологи знаходять як в особистісних, так і в соціальних процесах, а їх сутність розкривається культурним змістом, який містить потенціал, що здатен знімати протиріччя між природним та соціальним в людині. Криза &#151, тимчасова нездатність особистості свідомо розв'язати конфлікт з собою або із оточуючим середовищем, що породжується конкретною життєвою ситуацією людини, в якій можуть бути фрустовані ті чи інші її потреби, прагнення, цінності, від того вимір кризи стає індивідуальним, але основою її лишається невідповідність формами взаємовідношень з оточуючим світом.

В аспекті вказаних проблем видаються цікавими, корисними і актуальними погляди В.Франкла, який репрезентує культуру ХХ століття і відображає плідні пошуки в з'ясуванні причин кризових явищ та можливостей їх подолання з погляду на взаємодію матеріальних та духовних потреб людини і суспільства.

Так, В.Франкл вважає, що криза &#151, конфлікт різних цінностей всередині самої ціннісної свідомості особистості. Кожного разу людина стає перед вибором, ціною якого є відмова від блаженного затишку стагнації заради гостроти перемоги над собою і досягнення більш повнокровного буття. Чіпляння за біопсихосоціальний рівень задоволення потреб становить один із чинників. Що викликає кризу, яка огороджує людину стіною психологічних захистів. &#171,Пробуксовування&#187, на цьому рівні означає прив'язаність особистості до хибних, &#171,інерційних&#187, цінностей, в той час коли справжні буттєві цінності формуються метапотребами і відкривають шлях до повного самоздійснення.

Пізнання джерел культурних цінностей орієнтує на з'ясування інколи зовсім різнорідних явищ, які, як свідчить досвід, не завжди мають рефлективне осягнення. Народжуючись в сфері екзистенційної активності суб'єкта культурної діяльності, цінності набувають статусу загально-значущих в процесі їхнього функціонування в соціумі.

Екзистенційна криза &#151, це криза між силами самозбереження і силами розвитку, закорінена в глибині людського єства. Таким чином, процес розвитку є безмежним ланцюжком ситуацій вільного вибору, в яких людина перебуває в кожний момент свого життя, будучи вимушеною вибирати між безпекою і розвитком, залежністю і незалежністю, регресом і прогресом, незрілістю і зрілістю.

Виростаючи з даності життєвого світу, кожна сфера культурної діяльності людини має іманентний їй ціннісний вимір: цінності матеріального життя, соціального порядку, політики, моралі, мистецтва, які характеризуються відносною автономністю, де відображена певна внутрішня ієрархія та підлеглість зовнішнім ціннісним впливам. Людина здатна &#171,жертвувати&#187, одними цінностями заради інших, варіювати порядок їхньої реалізації. Слід враховувати і механізми, що виконують різну рольову функцію у формуванні особистісно-мотиваційної структури діяльності. Саме це дає підставу вважати, що регулювання ієрархії цінностей уможливлює вихід з кризового стану. Головними напрямами тут стають культурні потреби.

В.Франкл акцентує увагу на тому, що людині потрібен не стан рівноваги, а швидше всього боротьба за будь-яку достойну мету, для реалізації якої їй потрібна духовна динаміка в межах полярного напруження, де один полюс є смислом, метою, що спрямовує діяльність, а другий полюс &#151, людиною, яка здійснює вибір засобів для досягнення поставленої мети. Включаючись в цю динаміку, людина долає відчуження від своєї власної природи, без чого вона перетворюється в раба матеріальної частини самої себе і досягає лише ілюзорної інтеграції зі світом, вигадуючи собі ідолів і поклоняючись їм (матеріальні цінності). Чим слабше духовні сили людини, тим сильніше ідолопоклонство і невротичне заміщення справжніх цінностей хибними.

Усвідомлення внутрішнього досвіду особистості як безперервного плинного процесу та прийняття його суспільством виступає головною умовою інтеграції людини в цілісний повноцінно функціонуючий організм. Відчуття її психологічної безпеки в культурному оточенні, що ґрунтується на відсутності критики, і дозволяє прийняти ситуацію беззастережно, з достатнім почуттям взаємної довіри між соціальним та власним емоційно-ціннісним досвідом. Статичні, жорсткі ціннісні системи, засновані на минулому досвіді, отримують імпульс до розімкнення, що дозволяє влитися суцільному ціннісному потоку свідомості-переживання як актуального стану речей для адекватного й гнучкого реагування на зовнішнє і внутрішнє середовище, пристосування поведінки особистості до обставин і запитів суспільства.

Подоланню кризи сприяє творчість &#151, конструктивна діяльність, спрямована на створення нового, більш досконалого і відповідного ідеалам, цілям, цінностям, потребам людини. Основою творчості є пізнавальна діяльність, результатом якої стає відкриття і винахід. Відкриття встановлює раніше невідомі закономірності, явища, риси, ефекти, які, в свою чергу, вносять корінні зміни в системи існуючих цінностей. Винахід пов'язаний з використанням відкриття або вже відомих законів для створення нових систем культурних цінностей чи їх компонентів. В процесі творчості не просто виникають нові речі і явища, але і здійснюється розвиток сутнісних сил людини, які перетворюють не тільки зовнішнє середовище, а й саму особистість.

Таким чином, доскональне вивчення трансформації системи культурних цінностей, механізмів побудови її ієрархії включає як важливий і необхідний аспект дослідження кризових явищ в суспільстві. Можливості подолання шляхом використання творчого потенціалу особистості акцентують погляди В.Франкла, які є помітним внеском у дослідження культурного значення єдності індивідуального та соціального в людині в сучасній дійсності.