Портрет міфу в концепції Клода Леві-Строса

О. Кузенко, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка

З одного боку, міф є єдністю духовного, сакрального тієї спільноти, мовою якої він виник. А з іншого боку —, міф пояснює структуру відносин цієї ж спільноти, таким чином трактуючи самого себе. Якщо в якійсь системі міфів відводиться важливе місце якомусь персонажеві, то одночасно формується пояснення, чому саме цей персонаж займає саме таке місце і є охарак­теризованим певним чином. Структура відносин, яку демонструє міф, включає в себе традиції спільноти, ієрархію членів всередині спільноти, діяльність, пов’язану зі здійсненням ритуалів, обрядів тощо. Якщо ж припустити, що спостереження не підтверджують висловлені у міфі тези, можна зробити висновок, що міф дає вихід реальним почуттям, хоч вони перебувають за кулісами загальноприйнятої думки спільноти.

Вивчення міфів, як правило, приводить до суперечливих висновків. У міфі мож­ливі будь-які ситуації, а послідовність подій не підпорядковується жодному про­явові логіки. Кожен суб’єкт може мати будь-який предикат, можливі будь-які осяж­ні зв’язки. Але, вивчаючи міфологію, ми зустрічаємо у найрізноманітніших спіль­нотах однакові чи подібні риси міфу. Леві-Строс ставить питання: якщо зміст міфів цілком випадковий, то як пояснити їхню подібність у різних кінцях світу?

Суперечлива природа міфу стає обгрунтованням того, що міф належить одночасно і до мовних, і до позамовних явищ.

Міф також визначається часовою системою, яка поєднує і мову, і мовлення. Леві-Строс пише: «,Міф завжди належить до подій минулого: до «,сотворення світу», або «,у перші віки», чи «,дуже давно»,, але справжнє значення міфа витікає з того, що події, які здогадно відбувалися в якийсь проміжок часу, утворюють ще й постійну структуру. І вона одночасно належить до минулого, теперішнього і майбутнього»,.

Життя міфу по суті спонукає спільноту до розвитку. Справа в тому, що в межах міфу використовуються ідеальні знаряддя праці та зброя. Намагаючись піднятися на рівень міфу, людина змушена дбати про вдосконалення знарядь праці. Таким чином, суспільство переживає етап перегляду моральних, етичних норм —, спостерігається зміна пріоритетів, переосмислення цінностей. Описані процеси ми називаємо зростанням шару культури.

Міфологія спільноти відображає тематику уявлення про походження та суть людини. Леві-Строс звертається до аналізу питання про життя і смерть: «,...Землеробство є джерелом харчування, тобто життям, полювання теж дає їжу, хоча й схоже на війну, бо дає смерть»,. Землеробство поєднує життя і смерть (краще сказати, постулює їх почерговість), і є не лише одним з етапів розвитку культури. В першу чергу, землеробство залишає за собою право зберігати життя спільноти, яка з часом стає помітною, як цивілізація.