Пріоритети культуртрегерської діяльності у сучасних просторово-часових вимірах

Кузнєцова І.В., Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

1. Наукові розвідки В.Н. Карамзіна, Альберта Сент-Дьєра (безперервний процес поглинання, перетворення та переміщення енергії різних видів та значення); В.І. Вернадського, О.Г. Гурвича (фізична теорія часу, концепція біологічного поля), Г.А. Сергеєва (фантом), П.П. Гаряєва (торсіонне поле), подружжя С.Д. та В.Х. Кірліан («ефект Кірліан»), К.Г. Короткова (метод дослідження, «газорозрядна візуалізація»), Н.О. Козирєва (час як джерело енергії, дзеркальне відображення світу, теорія причинної механіки); перегляд світових законів термодинаміки: введення замість ентропії (Р. Клаузіус, 1865); фундаментального поняття -- термічний заряд -- термон -- (Н.О. Козирєв, А.І. Вейнік) дозволили розглянути оточуючий світ як живий та розумний у будь-яких станах та проявах.

Сучасний рівень знань, набутий людиною з біології, фізики, інформатики, психології, електроніки та інших наук, дозволив говорити про нову науку -- біоенергоінформатику або еніологію, що вивчає Тонкий світ, свідомість людини. Індивідуальний матеріально-духовний комплекс людини - біополерон - несуперечливо пояснює функціонування людей в матеріальному та енергоінформаційному просторі, їхню здібність долати межі фізичного тіла та існувати у безмежному полі свідомості. Доктором технічних наук П.І. Уляковим у доповіді за проблемою «Біополерони в енергоінформаційному просторі (Москва, 1997) вперше надано математичну модель Всесвіту як інтеграції інформаційного (духовного) та матеріального Світів; визначені види інформаційних (духовних) сутностей; духовний комплекс (що наближається до поняття душа); мислеформи.

2. Разом з тим у філософських дослідженнях другої половини ХХ століття актуалізується (на теренах СРСР) проблематика аналізу діяльності, яка дозволила вийти за межі матеріалізму та ідеалізму і розглянути істотне: перехід суб’єктивного в об’єктивне та зворотного процесу розпредмечення об’єктивно-предметного в суб’єктивне І теоретичне, а також актуалізувати фундаментальну категорію -- дух, духовність. Зазначена категорія характеризує самоздійснення людини, її здатність самовідтворюватися у предметному світі (зокрема культурі) та розпредмечувати цей світ через творчу реалізацію.

Духовність діяльності наповнює життя смислом. Людська особа -- це безперервний процес саморозвитку, направлений з минулого на майбутнє (Простір та Час). Діяльність виступає механізмом, що згортає минуле в майбутнє, стаючи досвідом життя, та розгортає життя у просторі прийдешного.

Діяльність -- це зміна енергетичного статусу людини, її інформаційних ресурсів.

3. Культуртрегерська діяльність -- метапрофесійна діяльність культуртрегерів (поняття, що узагальнює усі види діяльності ретрансляторів, інтерпретаторів та розповсюджувачів культури як такої), яка потребує такого суб’єкта, котрий буде розглядати виконання свого професійного (локального) завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого над-завдання, тобто. кожний культуртрегер, лише усвідомлюючи значущість професійної діяльності своїх колег, набуде само-достатності у своїй культуртрегерській діяльності.

Фахівці культуртегерської діяльності здатні найбільш компетентно соціалізувати особу та суспільство шляхом відбору та просування у соціальному полі певних духовних та культурних цінностей, які у своїй системній сукупності складають загально прийнятні смисложиттєві засади буття та перспективного руху суспільства.

Значущість та необхідність культуртрегерської діяльності зумовлює сама знакова природа культури. Кожне явище культури розвивається за схемою: поява (спричиняється духовним та соціальним розвитком суспільства), продукування (від спорадичного до активного), втрата актуальності (певною мірою «згортання» -- перетворення на знак культури, що відійшла). З часом відбувається «розгортання» -- адаптація знака культури -- або у первинному значенні, або у набутому новому значенні. «Розгортає» кожний знак культури до будь-якої межі сприйняття кожна людина особисто. Завдання культуртрегера -- забезпечити адаптацію культурних явищ у просторі і часі.

4. Таким чином, маючи людинотворчий характер та реалізуючись виключно у формі спілкування, культуртрегерська діяльність за сучасного уявлення людиною Простору, Часу, Всесвіту і себе своїми пріоритетами має моральнісні виміри:

1.делікатне спричинення само-реалізації кожної людини;

2.неупереджене інформаційне забезпечення життєдіяльності людей зо всіх галузей знання сьогодення;

3.формування емоційно-позитивного простору взаємовідносин у суспільстві (до прикладу, підбір продукту для ЗМІ).