Проблема розвитку логічної класифікації у молодших школярів: сучасні погляди й перспективи дослідження

С. В. Дорофей, Інститут проблем виховання АПНУ

Проблема визначення сутності, становлення та формування логічної класифікації, а також діагностування її особливостей та рівня розвитку досить активно вивчалася у вітчизняній та світовій психологічній літературі, але не втратила своєї актуальності досі. Наголошення на важливості дослідження особливостей інтелектуального розвитку дитини було здійснено у працях Ж. Піаже, Л. С. Виготського, Дж. Брунера та багатьох їх послідовників. Але, слід зазначити, що незважаючи на досить багатий часовий вимір вивчення зазначеної проблеми, тема не є вичерпаною, більше того, залишились деякі її аспекти, що не втратили необхідності теоретичного обґрунтування, а також розкрилися нові перспективи її дослідження. Перш за все, слід окреслити саме діагностичні перспективи розкриття особливостей розвитку класифікації як однієї з найважливіших мисленнєвих операцій, що в подальшому складають ту основу, яка уможливлює становлення поняттєвого мислення і, взагалі, розумового розвитку дитини.

Теоретичні й експериментальні дослідження Ж. Піаже, Б. Інельдер, Л. С. Виготського виводять логічну класифікацію як фундаментальну операцію мислення, специфічну основу розумового розвитку дитини.

Класично у психологічній науці, слідом за Ж. Піаже, класифікація розглядається як така, що включає пряму операцію, зворотну операцію, тотожну операцію і спеціальні тотожності : А + А = В; В – А' = А; А + 0 = А, А – А = 0; А + А = А, – А – А = – А; А + В = В. У психологічному вимірі — це композиція, що визначається суміжними елементами та асоціативністю. Сутність класифікації полягає у наявності цілісної структури, такої як транзитивність, а також установленням понять збереження. Тобто, це — додавання у діяльності суб’єкта до об’єктів нових відношень — порядку та цілісності. В цілому, клас не є перцептивним, тому що має обмежений об’єм, він сприймається як сукупність певної просторової конфігурації, що утворюється поєднаннями певних елементів

Психологічні особливості процесу класифікації визначаються у поетапності її розвитку: від чуттєвої предметної форми до узагальненої мовленнєво-понятійної.

У зв’язку із важливістю логічної класифікації для подальшого розумового розвитку дитини, постає питання необхідності об’єктивної діагностики рівня розвитку операції класифікації. Сучасні діагностичні методики класифікації не визначають специфіки й складності запропонованого завдання, у них відсутні чіткі вікові нормативи, а головне, увесь діагностичний інструментарій відрізняється за реальним психологічним змістом. Отже, розробка об’єктивного психологічного інструментарію є одним із найважливіших завдань сучасної психодіагностики, вікової й дитячої психології.

Сучасні погляди щодо сутності становлення, розвитку логічної класифікації у молодшому шкільному віці можна розподілити за декількома спрямуваннями. Так, М. Н. Шардаков, Н. З. Дяченко, Л. Р. Голубєва розглядають в основі класифікації операцію підведення під поняття, визначають перехід від безпосередньої класифікації до логічної як найсуттєвіший аспект розвитку мислення дитини. До другого напрямку можна віднести дослідження Т. В. Косми, А. А. Люблінської, К. А. Некрасової, З. Д. Яковенка, у яких розвиток класифікації розглядається від перцептивної форми до понятійної: у процесі розвитку між чуттєвим і понятійним рівнями класифікації виникають перехідні рівні, особливості тривалості яких залежать від індивідуального розвитку дитини, форм і змісту об’єктів класифікації, впровадженням і застосуванням прийомів розвитку класифікації. Тобто, зазначені чинники зумовлюють особливості переходу від перцептивної, конкретно-чуттєвої до узагальненої, понятійно-логічної форми класифікації.

Окрім цього, в дослідженнях Р. Г. Натадзе виявляються рівні класифікації: від елементарних чуттєвих форм (арифметичний поділ об’єктів на кількісно рівні групи; попарне й групове об’єднання предметів на основі схожості зовнішніх неістотних ознак; утворення комплексних груп предметів) до логічної класифікації, тобто її найвищого рівня.

Таким чином, своєчасне діагностування й ефективні методики розвитку логічної класифікації є актуальними питаннями сучасної психологічної науки.

Література

1. Брунер Дж. Психология познания. — М.: Изд-во «Прогресс», 1977. — 412 с.

2. Давыдов В. В. Жан Пиаже о роли действий в мышлении /Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии: Сб. статей / Сост. И общ. ред Л. Ф. Обуховой и Г. В. Бурменской. — М.: Гардарики, 2001, С. 333 - 352.

3. Леонтьев А. Н., Тихомиров О. К. Послесловие к книге Ж.Пиаже и Б.Инельдер «Генезис элементарных логических структур» /Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии: Сб. статей / Сост. И общ. ред Л.Ф.Обуховой и Г.В. Бурменской. — М.: Гардарики, 2001, С. 324 — 332.

4. Максименко С. Д., Бех И. Д. Психологический анализ механизма классификации у младших школьников // Вопр. психол. - № 5, 6, 1980.

5. Натадзе Р. Г. К онтогенезу формирования понятия (Формирование понятия в школьном возрасте) / Р. Г. Натадзе: [АН СССР, Институт психологии им. Д. Н. Узнадзе ]. — Тбилиси: «Мецниереба», 1976. — 276 с.

6. Пиаже Ж., Инельдер Б. Генезис элементарных логических структур. Пер. с франц. — М.: Изд-во иностр. лит., 1963.

7. Пиаже Ж. Теория Пиаже /Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии: Сб. статей / Сост. И общ. ред Л. Ф. Обуховой и Г. В. Бурменской. — М.: Гардарики, 2001, С. 106 — 157.