Професійна компетентність майбутнього вчителя як важливий чинник адаптованості обдарованих дітей

І. Й. Любовецька, Інститут проблем виховання АПНУ

Проблема адаптованості та реалізації обдарованих дітей постає поряд з ефективністю підготовки та професійною компетентністю учителів. Узагалі питання підготовки та розвитку професійних здібностей, формування культури та компетентності майбутніх учителів та атестації педагогічних кадрів є актуальними та постійно обговорюється у науковій літературі. Можна виокремити і найбільш важливі підходи щодо вирішення зазначених проблем, таких як: особливості професійно-педагогічного спілкування (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Я. Л. Коломенський, В. О. Соловієнко, Т. С. Яценко); психологічна культура вчителя (В. І. Войтко, О. С. Сазонюк, І. О. Синиця); комунікативна компетентність педагога (М. М. Заброцький, С. О. Мусатов); інтелектуальна активність, гнучкість та продуктивність учителя (Л. М. Мітіна, М. В. Савчин, О. В. Скрипченко); педагогічні здібності (О. О. Доманова, В. М. Корсунська, Н. В. Кузнєцова, Т. М. Хрустальова, Л. А. Цвєтков); роль педагога як суб’єкта навчально-виховного процесу (Г. О. Балл, В. В. Давидов, Г. В. Залевський, В. В. Знаков, С. Д. Максименко, А. Б. Орлов, В. В. Рибалка, В. І. Слободчиков, Ю. М. Швалб). Водночас питання готовності майбутнього вчителя до роботи з обдарованими дітьми має специфіку й потребує особливого висвітлення та дослідження.

Аналіз теоретичних досліджень, що розгортають проблематику ролі вчителя у розвитку, адаптації та реалізації обдарованих дітей дозволяє зробити висновок про неефективність підготовки майбутніх педагогів та несформованість психологічної готовності вчителів до роботи з дітьми з високим рівнем інтелектуальних здібностей та особливо, креативними можливостями. Майбутні педагоги є емоційно нестабільними, вразливими, неадаптованими до стресових ситуацій, тобто, в цілому постає питання про їх професійну компетентність.

Дійсно, проблема, що подається до розгляду, є досить складною. Її вирішення, на наш погляд, дозволяє пояснити як причини неуспішності з приводу адаптації деяких приватних шкіл, які займаються розвитком обдарованих дітей, так і виокремити найбільш важливі аспекти щодо формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів.

Отже, мета нашого дослідження полягає у виявленні найбільш значущих чинників й специфічних рис обдарованості дітей, особливостей інтелектуальної, особистісної сфер та креативності, а також, провідних факторів формування професійної компетентності майбутніх педагогів на етапі навчання у ВНЗ.

З викладеного вище випливатиме наступний зміст навчання обдарованих дітей. Певна річ, треба враховувати загальні психолого-педагогічні підходи у розробці змісту навчальних програм. По-перше, прискорення, тобто необхідність побудування навчальних програм у поєднанні з потребами прискореного темпу розвитку обдарованих дітей. По-друге, поглиблення, реалізація пізнавальної активності, допитливості дітей у певних наукових сферах. Більш глибоке вивчення дисциплін, створення сприятливих умов для інтелектуального розвитку обдарованих дітей. По-третє, збагачення, тобто, поширення змісту навчання, встановлення зв’язків з іншими темами, дисциплінами, що не увійшли до традиційного переліку навчальних курсів. За новою програмою навчання обдаровані діти мають можливість, завдяки прийомам розумової діяльності, сформувати наступні властивості — ініціативність, самоконтроль, критичність, поінформованість та інші (за умов використання інноваційних освітніх технологій, занурення учнів у дослідницькі проекти, спеціальних тренінгів інтелекту, креативності, спеціальних здібностей). Та, по-четверте, проблематизація або стимулювання особистісного зростання учнів. Нові підходи щодо інтерпретування наявних знань у певних наукових галузях, віднайдення нових смислів, поглиблення розуміння явищ та подій життєдіяльності суспільства сприяють формуванню особистісного погляду на сутність знання взагалі, виокремленню власного погляду й визначенню індивідуального шляху у певній сфері діяльності, розвитку рефлективності свідомості.

Поза всяким сумнівом, питання не тільки ефективного навчання, а й успішності соціалізації обдарованих дітей тісно пов’язане із суб’єктом навчально-виховного процесу — особистістю вчителя та його професійною компетентністю.

Література

1. Балл Г. А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. — Киев, Донецк, 1993.

2. Митина Л. М. Интеллектуальная гибкость учителя: Психологическое содержание, диагностика, коррекция: Учебное пособие / Л. М. Митина, Н. С. Ефимова. — М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2003. — 144 с.

3. Освітні технології: Навч.-метод.посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг.ред. О. М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001.

4. Kaplan S.N. et al. Differentiated curricula for the gifted. Ventura, CA: Ventura County Superinten-dent of Schools Office, 1982.

5. Treffinger D.J. Encouraging creative learning for the gifted and talented. A handbook of methods and techniques. Ventura, CA: Ventura County Superintendent of Schools Office, 1980.