Родинна обрядовість українців у працях Зенона Кузелі
Т. А. Подоляка, Інститут народознавства НАНУ, Львів
Одним із основних наукових зацікавлень Зенона Кузелі в царині етнології була сімейна обрядовість. В роботах ученого детально описано обрядові традиції, що супроводжують основні етапи життя людини: народження, шлюб, смерть. Працям ученого притаманний детальний аналіз наукових розвідок з цієї тематики в порівняльному аспекті.
Важливим напрямком досліджень Кузелі-етнографа були обряди, пов’язані з народженням дитини. Однією з перших великих робіт автора було опрацювання і підготовка до друку за дорученням НТШ матеріалів о. Мр. Грушевського, що стосувалися дитини [1]. У перші три розділи цієї праці — «Вагітність», «Порід» та «Обряди і звичаї по уродженню дитини» — увійшли також результати власних досліджень З. Кузелі, в яких ілюструються народні уявлення про народження і душу дитини, охоронно-магічні заходи тощо. В іншій своїй роботі — «Про студії над дітьми» [2], вчений подає історіографічний огляд даної проблеми, акцентуючи на фрагментарності тогочасних досліджень та науковій необхідності підготовки праці, що стосується зростання та виховання дитини, її духовного розвитку.
В результаті експедиції на Бойківщину 1904 р., З. Кузеля, на основі запитальника Хв. Вовка, ретельно записав весільний обряд [3]. В праці детально описано хід українського весілля, особливу увагу приділено пережиткам і зникаючим звичаям, зокрема, «комору» [4]. Ця робота спонукала вченого до вивчення маловідомих дошлюбних звичаїв, зокрема, «ярмарки на дівчата», що існував в окремих районах Карпат [5].
Важливими є дослідження З. Кузелі, присвячені українському похоронному обрядові [6, 7]. У своїх працях він подає повну бібліографію з цієї проблематики, вказує на основні архаїчні риси похоронних звичаїв та їх походження. Зокрема, в одній статті [6] З. Кузеля дає порівняльну характеристику похоронних традицій на основі прискіпливого аналізу робіт українських і зарубіжних вчених, насамперед російських, польських, угорських та німецьких. Відома праця вченого [7] є найбільш значущою, оскільки містить детальний опис похоронних традицій, зокрема, таких маловідомих, як ритуальні зібрання та ігри при покійнику. На значному за обсягом матеріалі, зібраному в багатьох місцевостях Карпат, Прикарпаття, Закарпаття, Буковини й Поділля, Кузеля простежує генетичні витоки та подальшу еволюцію «посижінь» [8].
В 1907 році в Записках НТШ З. Кузеля публікує статтю, в якій розкриває зміст поняття «упир», доводить його прадавнє походження та розглядає як підтвердження вірувань у можливість посмертних з’яв покійників [9].
Аналіз зазначених праць Зенона Кузелі, які не втратили наукової цінності дотепер, засвідчує вагомий внесок вченого у вивчення української родинної обрядовості.
Література
1. Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу // Матеріяли до українсько-руської етнольогії — Львів, 1906 — Т. 8.— С. 1-60.
2. Кузеля З. Про студії над дітьми // Матеріали до українсько-руської етнольогії — Львів, 1909 — Т. 9.
3. Кузеля З. Бойківське весілля в Лавочнім Стрийського повіту // Матеріали до українсько-руської етнольогії — Львів, 1908 — Т. 10.— С. 121-150.
4. Хроніка НТШ.— Львів, 1908 — Вип.2 — Ч. 34.
5. Кузеля З. Ярмарки на дівчата // ЗНТШ.— Львів, 1914.— Т. 117-118.— С. 321-332.
6. Кузеля З. Українські похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі // Етнографічний збірник Наукового товариства імені Шевченка — Львів, 1912 — Т. 31-32.— С. 133-202.
7. Кузеля З. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обряді // Записки наукового товариства імені Шевченка.— Львів, 1914, 1915.— Т. 121.— С. 173-224; — Т. 122.— С. 103-160.
8. Гузій Р. Зенон Кузеля — дослідник похоронної обрядовості українців // Народознавчі зошити — Львів, 2000 — №6.— С. 1012-1016.
9. Кузеля З. Причинки до народнїх вірувань з початком XIX ct. Упирі і розношенє зарази // ЗНТШ — Львів, 1907 — Т. 80.— С. 109-124.