Розвиток духовності особистості вчителя - шлях до самореалізації

С. Репетій, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

Економічне становлення нашої країни, її науково-технічний розвиток, освіта, культура, політика потребують діяльності людини з високим рівнем духовності, інтелектуальності та творчим потенціалом. Якість сучасної освіти повинна задовольнити вимоги, за висловом В. Креміня, які ставить до кожної особи швидкозмінюване суспільство.

Сьогодні перед учителем постає завдання: переорієнтувати навчальний процес на формування в учнів, студентів бажання та вміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації, застосовувати набуті знання у практичному житті, виробити вміння критично мислити і виховати творчу високодуховну особистість. А це під силу тільки справжній Особистості. Тому вчитель повинен постійно вдосконалювати свої професійні знання, вміння, навички, оволодівати новими технологіями навчання. Але найголовніше - підвищувати свій рівень духовності. Тому, що тільки високодуховна особистість може реалізувати себе.

Поняття &#171,духовність&#187, трактується неоднозначно. Частина вчених пов'язують її з рівнем інтелектуальності особистості. Інші &#151, розуміють духовність як активне споживання духовних цінностей, а також їхнє виробництво. А дехто духовність ототожнює з моральністю.

На думку Ж.Юзвак, духовність &#151, це інтегральне психічне утворення, яке забезпечує можливість духовного розвитку людини.

Погоджуючись із вченим, ми розглядаємо духовний розвиток як процес розкриття когнітивно-інтелектуального, чуттєво-емоційного, вольового, креативного потенціалів, здійснення якісних та кількісних змін у ціннісних орієнтаціях суб'єкта шляхом самопізнання, світопізнання, результатом якого є досягнення гармонії психічної сфери, подолання відчуження від природи, соціуму, самого себе через усвідомлення їхньої всезагальної єдності.

Кожна людина повинна трансформуватись у сутність, наповнену добром та любов'ю до всього сущого у Всесвіті, тобто людина повинна себе створити.

Творчий акт завжди є процесом вивільнення і подолання людиною всього того, що стоїть на шляху пізнання істини. Як результат, продукт геніального Творця людина мусить розкрити геніальність і в собі творчою діяльністю, подоланням у собі всього егоїстичного, самолюбного, всього того, що заважає їй бути центром творчої енергії. Таким чином, рятується для Вічності творча особа, якою може бути кожна людина.