Розвиток творчих здібностей молодших школярів

Т. Коваленко, Полтавськоий державний педагогічний університет

Проблема виховання творчої особистості, розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених. Різні аспекти творчості розглядали В.&nbsp,Дружинін, Я.&nbsp,Пономарьов, І.&nbsp,Семенов, психологічні основи творчих здібностей вивчали Д.&nbsp,Богоявленська, Л.&nbsp,Виготський, П.&nbsp,Гальперін, Д.&nbsp,Ельконін, В.&nbsp,Крутецький, Г.&nbsp,Костюк, В.&nbsp,Мерлін, Н.&nbsp,Тализіна та ін., педагогічний аспект зазначеної проблеми досліджували Л.&nbsp,Аристова, В.&nbsp,Андрєєв, Ю.&nbsp,Бабанський, М.&nbsp,Данилов, Б.&nbsp,Коротяєв, І.&nbsp,Лернер, Л.&nbsp,Мамот, В.&nbsp,Паламарчук, О.&nbsp,Савченко, М.&nbsp,Скаткин, Т.&nbsp,Шамова, Г.&nbsp,Щукін та ін. Дослідниками сформульовано основні умови розвитку творчих здібностей (Н.&nbsp,Вишнякова, Л.&nbsp,Івахненко, В.&nbsp,Лозова Ю.&nbsp,Нєженцев, С.&nbsp,Сисоєва), виявлено специфіку впливу різних засобів естетичного виховання на розвиток творчих здібностей молодших школярів (Л.&nbsp,Гуляєва, В.&nbsp,Кузін, А.&nbsp,Щербо), визначено особливості прояву творчих здібностей старших дошкільнят та молодших школярів у різних видах діяльності: ігровій &#151, Ю.&nbsp,Косенко, трудовій &#151, В.&nbsp,Сьомін, В.&nbsp,Тименко, образотворчій &#151, С.&nbsp,Діденко, В.&nbsp,Кардашов.

Психофізіологічну основу проявів творчих здібностей складають біологічні, природні, вроджені, природжені, спадкові, надбані, соціальні фактори (Ю.З.&nbsp,Гільбух, В.О.&nbsp,Крутецький, А.Г.&nbsp,Ковальов, Н.С.&nbsp,Лейтес, К.К.&nbsp,Платонов, С.Л.&nbsp,Рубінштейн, Б.М.&nbsp,Теплов).

Структурними компонентами творчих здібностей виступають: знання, вміння, навички, які реалізуються в конкретній діяльності (Б.М.&nbsp,Теплов, Г.С.&nbsp,Костюк та ін.), психічні процеси: уява (Л.С.&nbsp,Виготський, С.Л.&nbsp,Рубінштейн та ін.), мислення (О.Н.&nbsp,Лук, А.Б.&nbsp,Щербо, Г.П.&nbsp,Шевченко та ін.), емоції, відчуття (Д.М.&nbsp,Джола, Б.В.&nbsp,Клименко, В.П.&nbsp,Омельчук, А.Б.&nbsp,Щербо та ін.).

Творчі здібності формуються протягом усього життя людини, проте в генезисі її становлення існують оптимальні сензитивні вікові періоди її формування.

Молодший шкільний є сприятливим для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. Саме в цей період активно розвиваються уява, дар фантазувати, творчо мислити, помітно проявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.

Важливе місце у системі засобів розвитку творчих здібностей учнів посідає народне мистецтво, яке унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції (Н.&nbsp,Вишнякова, Є.&nbsp,Горунович, С.&nbsp,Діденко, О.&nbsp,Ковальов, С.&nbsp,Коновець та ін.). Своєрідним різновидом українського народного мистецтва є українське національне вбрання.

Убрання безпосередньо пов'язане з визначними подіями в житті людини: з народними святами, весільними обрядами, з усіма укладами побуту. В ньому чи не найяскравіше і найвиразніше виявляється основна властивість народного декоративного мистецтва: вміння народних майстрів за допомогою простих логічних засобів органічно поєднувати утилітарність і красу.

Народне вбрання є синтетичним видом мистецтва. Воно включає до єдиного художньо-утилітарного ансамблю мистецтво крою, ткацтво, аплікацію, вишивку, плетіння, обробку шкіри, металу, перукарство.

Великі можливості для розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами народного вбрання містять уроки образотворчого мистецтва та художньої праці, адже в процесі виховання та творчого розвитку особистості саме ці уроки допомагають дитині увійти у світ творчості і краси, прилучитися до скарбів художньої культури, плідно сприяють розвитку її емоційно-чуттєвої сфери, поглиблюють знання, інтенсифікують візуальний і сенсорний досвід, формують загальну та естетичну культуру.

Нами було розроблено та експериментально перевірено у середніх школах №3, 9, 29 м. Полтави методику розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва та художньої праці засобами українського національного вбрання. Вона поєднувала три етапи: ознайомчий, репро­дук­тивно-творчий, діяльнісно-творчий.

Основою першого (підготовчого) етапу методики було створення умов опосередкованого впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами українського національного вбрання, формування уявлення дітей про витоки, вірування та звичаї українського народу, пов‘язані з народним костюмом, пробудження інтересу до українського національного костюма і бажання займатися художньою творчістю, продовжуючи народні традиції України.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про вірування та звичаї нашого народу, пов‘язані з українським народним костюмом, описи, унаочнення (вироби-оригінали, фотографії, слайди, ксерокопії, ілюстрації художніх альбомів з декоративно-ужиткового мистецтва), дидактичні ігри, ігрові ситуації за допомогою казкових персонажів-іграшок Наталки та Петруся, самостійна зображувальна діяльність (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки, втілення творчого задуму у матеріалі).

Мета другого (репродуктивно-творчого) етапу методики &#151, формування уявлень про етнічні особливості українського народного костюма, опанування традиційними прийомами створення окремих компонентів українського народного вбрання, навчання дітей засобам художньої виразності українського національного костюма, ознайомлення з творчістю відомих народних майстрів, які зараз продовжують традиції виготовлення українського національного вбрання, створення самостійних творчих робіт.

Другий етап вбрання передбачав взаємозв‘язок методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про талановитість українських дівчат та жінок, цілеспрямовний розгляд компонентів українського національного вбрання, відвідування краєзнавчих музеїв, художніх салонів, навчання традиційним прийомам виготовлення та оздоблення компонентів українського народного костюма, створення самостійних творчих робіт, співробітництво з дітьми, показ вдалих робіт.

Третій (діяльнісно &#151, творчий) етап методики був спрямований на створення умов для прояву та творчого застосування набутих знань у різних видах діяльності по опануванню мистецтва створення українського народного костюма. Він передбачає концентрацію уваги дітей початкових класів на способах творчих дій, створення умов для вибору різних варіантів рішень, забезпечення максимальної самостійності молодших школярів.

На даному етапі були використані такі методи і прийоми: самостійне творче виготовлення виробів за мотивами українського народного костюма (відшивок візерунків для оздоблення листівок, декоративних панно), створення ескізів та пошиття нескладних компонентів вбрання для ляльки, складання казок, розповідей про походження та створення компонентів українського національного вбрання, ілюстрування самостійно складених літературних творів, проведення виставок дитячих робіт, участь у розвагах та святах.

Експериментальна робота засвідчила ефективність розробленої методики розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами українського національного вбрання і доцільність її введення у навчальний процес загальноосвітніх закладів.