Свобода та детермінація у класичному буддизмі та дзен-буддизмі

А. Ю. Стрелкова, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Вищою метою класичного буддизму є нірвана, у дзен-буддизмі її місце посідає просвітлення (яке, щоправда, з точки зору самого дзен-буддизму не слід розглядати як остаточну мету). Але у цих двох точок зору є спільний знаменник. Адже що являє собою нірвана? Згідно з буддійською космологією, населений божествами небесний рай та жахливе підземне пекло існують у цьому світі, у світі сансари, докорінною ознакою якої є страждання. Натомість увійти до нірвани означає звільнитися від усякого страждання. Отже, зрештою, метою буддизму виявляється звільнення, інакше кажучи, свобода.

Бути «вільним» в буддизмі означає існувати згідно зі своєю власною природою (яп. дзісьō). Сучасне слово «свобода» (яп. дзію) бере початок від виразу «дзію-дзідзай», який часто подибуємо у дзенських текстах, коли змальовують стан та поведінку людини, яка досягла просвітлення.

Отже, щоб досягти звільнення, слід спізнати свою власну природу (до речі у славетній дзенській формулі ця ідея так і звучить — «вдивляйся у [власну] природу й станеш буддою»). Згідно дзен, істинною природою людини є «порожнеча», здатність мислення вміщувати все й ні до чого не прив’язуватися.

У світі сансари речі залежать одна від одної й не можуть існувати самостійно, тобто є невільними. Тож, в сансарі людина існує всупереч своїй істинній природі, а отже неминучо страждає, прив’язуючись до зовнішніх речей та до самої себе й своїх вчинків. Так формується 12-ланковий закон «взаємозалежного виникнення» й виникає карма — таким чином сансара виявляється світом детермінації, а її протилежність — нірвана — світом свободи.

Як же розірвати ланцюг карми, якщо він тягнеться з нескінченно далекого минулого, через незліченну кількість перенароджень, які всі й визначать те, якими ми є тепер? Згідно дзен, окремі моменти існування суб’єкта насправді не пов’язані, їх пов’язує сам суб’єкт, тобто сам суб’єкт і творить свою карму: людина потопає в океані страждання лише тому, що сама старанно начерпує воду у свій човен. Такою є й загальнобуддійська точка зору. Особливість же дзен полягає у тому, що звільнення може досягнули будь-хто й будь-коли й для цього не потрібно нічого, окрім самого суб’єкта, адже свобода не може постати з детермінації.