Символізація як засіб психологічного захисту в умовах збільшення інформації

Н. Череповська, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ

Останнім часом значно збільшується обсяг інформації, яка стає небезпечною для психологічного здоров'я людини, а значить &#151, і для її життя.

Виникає питання психологічного захисту від інформаційної (як спрямованої, так і неспрямованої) небезпеки (Моляко В.О., 2002). Одним із засобів такого захисту можна вважати символізацію, в процесі якої відбувається узагальнення та організація інформації в певну візуальну форму. В процесі здійснення символізації суттєву роль відіграє здібність людини до творчого мислення, а точніше, здатність до аналогізування: вміння вбачати схожість завжди в усьому.

Аналогізування як мисленнєва дія, в якій переважають мисленнєві операції порівняння, співставлення, встановлення загальних зв'язків між двома (або більше) різними об'єктами, перенесення властивостей одного об'єкта на інший, лежить в основі будь-якого символу. Хоча не кожна аналогія може стати символом, але ні один символ не відбудеться без аналогії. Сутність процесу символізації полягає у віднаходженні такого чуттєвого аналогу, зміст якого здатен передати більш значущий зміст абстрактної ідеї (або певного обсягу інформації).

Чому саме символ здатен бути одним із засобів психологічного захисту в умовах постійного збільшеня інформації? Будучи давнім, як людська свідомість, символ (Аверинцев С.С., 1983), протягом тривалого часу виконував різні функції в культурі: 1) пізнавальну (специфічне відображення як осмислення реальності в її внутрішніх закономірностях), 2) адаптивно-регулятивну (обряди, звичаї, традиції), 3) комунікативно-інформаційну (конденсація пам'яті культури) (Лотман Ю.М., 1976, Рубцов М.М., 1991). Ці функції виконувалися різними видами символів: символами-жестами, символами-словами, зображувальними символами, символами-міфами, символічними діями, ритуалами тощо (Свенцицька І.С., 1996).

Всі символи утворюються в процесі символізації, яка є не тільки могутнім інструментом образного осягнення дійсності, засобом пізнавальної активності, але й узагальнюючою діяльністю відображення, формою означення оточуючого світу. Ця діяльність є своєрідним кодуванням певної інформації в певну форму, переходом реальності із однієї форми в іншу, заміщенням одного через інше. Результатом цієї діяльності і є символ, який складається із абстрактної ідеї та чуттєвої форми, що отримується завдяки аналогії (І. Кант, 1966). Форма символу виконує знакову функцію заміщення (репрезентує ідею в чуттєвій формі) та образну функцію (надання символічному вираженню ідеї образної багатозначності, багаторівневості тощо) (Рубцов М.М., 1991). Сутністю символізації є символотворення.

Отже символізація є, насамперед, мисленнєвою діяльністю, що здатна укрупнювати значиму для людини інформацію (Ельбова Н.Л., 1968), виділяти найголовніше і відкидати другорядне, конкретизуючи завдяки аналогії найсуттєвіші зв'язки і відношення проміж інформацією і образною формою.

Проте, необхідно розмежовувати зображувальні символи в художній діяльності і зображувальні символи як форму специфічної переробки інформації. Опрацювання великого обсягу інформації завдяки символотворенню передбачає не тільки її збереження, але й, насамперед, компактне угрупування необхідної без втрати смислового компоненту. В той час як зображувальний художній символ має інші задачі: збереження смислів і культурних цінностей та обов'язковий естетичний аспект вираження.

Символізація, яка є специфічним видом кодування інформації, крім аналогізування, включає такі операції, як лаконічність вираження, узагальнення і уніфікація, акцент на основні смислові елементи, використання звичних асоціацій, стереотипів, умовної символіки, іконічних знаків тощо (Венда В.Ф., 1971). Процес символізації також може передбачати використання сукупності креслярських методів з метою найкращої інформативності матеріалу, що візуально опрацьовується (Раушенбах Б.Ф., 2001).

Звичайно, що свідоме кодування стосується тієї інформації, яку людина вважає потрібною, корисною для себе, наприклад: конспектування лекцій, графічне фіксування опрацьованої інформації, символічне зображення подій, які відбуваються в динаміці, під час складання комп'ютерних програм тощо. Отже, символізація допомагає ефективно переробляти інформацію: опрацьовувати значний її обсяг, а значить надає людині психологічного комфорту, захищає від емоційного напруження, тобто являє собою різновид психологічного захисту.

А як бути з тією інформацією, яка сприймається на усвідомленому (і несвідомому) рівні, заважає, втомлює людину, є непотрібною і шкідливою для неї, але її сприймання людині нав'язане ззовні (Сеченов І.М., 1947)? Така інформація не потребує переробки у вигляді символізації, а для усунення її шкідливого впливу на людину необхідно розробляти інші види психологічного захисту.