Трансформація медіа мистецтва в Україні

Д.П. Кисілевич, Київський національний університет культури і мистецтв

 Сьогодні все частіше в культурному середовищі апелюють до таких понять, як media, media мистецтво, media культура. Але ця апеляція, в основному, відсилає нас до західних подій (фестивалей, дискусій, конференцій), що моделюють ці нові для України словосполучення. Однак інтерес до теми медіа культури та мистецтва в Україні є. По-перше, це інтерес до культурного феномена передових (новітніх) технологій і оцінки його західними культурологами, теоретиками, практиками і масовим media співтовариством. По-друге, це рефлексія українського співтовариства на зміни в традиційному культурному менталітеті, внаслідок технічних інновацій в моделях інформаційно-комунікативних каналів, що не може контролювати існуючий механізм інституціональної культури через високі швидкості трансформацій. Ще один важливий аспект полягає в тому, що професійна критика і теорія культури базуються на знанні матеріалу і технології &#171,створення&#187, художнього об'єкта, а знання матеріалу і технології медіа культури складається винятково з прямого спілкування з медіа.

Сьогодні ми маємо справу з унікальною ситуацією &#151, знати, що таке медіа мистецтво, значить, робити його. Точніше &#151, традиційна форма участі інститутів культури в становленні сучасної культури через вивчення феномена культури сьогодні не є ефективною. Причина у високих швидкісних трансформаціях сучасної культури.

Виходячи із наведеного, значення інноваційних проектів, що активно інтегрують досвід сучасної культури (акумулюючи ті, що втягують у дискусію середовища, традиційно далекі від діалогу з мистецтвом і гуманітарним співтовариством),&#151, у їхньому розвитку. Досвід актуалізації питання самоідентифікації сучасної культури через медіальну свідомість суспільства є творчим імпульсом народження медіа культури. Не можна відразу пізнати медіа культуру. Її можна прийняти, а потім робити.