Трансформаційні процеси музичного мистецтва в контексті сучасної молодіжної музики України

О.Г. Сердюк, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

Сучасна молодіжна музика, що розглядається на тлі світового мистецтва, є одним з суперечливих питань та болісних роздумів людства, яке у розвитку багатьох галузей міфологічного, історичного, мистецького, естетико-філософського, нарешті інформаційно-комерційного вітчизняного та світового наукового знання все більше набуває своєї всебічної актуальності.

Щоб охопити весь діапазон сучасного молодіжного музичного мистецтва України, спочатку зупинимося на визначенні самого поняття &#171,сучасна музика молодіжної культури&#187,. Звичайно, вище згадана дефініція є умовною. Будь-який поділ в музиці (йдеться про народну, класичну, сучасну, популярну тощо), як і в мистецтві взагалі, є також умовним. Надто складно визначити конкретні кордони між різними жанрами, і факторів такої невизначеності, на нашу думку, є  декілька.

По-перше, це так званий перехід твору як тематичного зерна (чи імпульсу) з однієї категорії до іншої через часовий фактор. Наприклад, велика кількість народних пісень, які традиційно можна віднести до фольклорної музики, були в свій час безпосередньо використані в творах українських композиторів-модерністів (Л.Дичко, М.Скорик).

По-друге, переосмислення, певна трансформація твору, що пов'язано з плином часу та зміною функціонування певної музики, іноді навіть жанру. Твори Й.-С. Баха були написані в свій час суто для духовного, тобто релігійного, культового призначення. Сьогодні цю музику можна назвати цілком світською [Сартиков, 4&#151,5].

По-третє, з розвитком науково-технічного прогресу, з удосконаленням комп'ютерної техніки музика як об'єкт комерціалізації набула нового статусу, нової форми. Мова йде про значну подію в світі музики, своєрідну революцію, яка відбулася в другій половині 60-х років ХХ століття. Синтезатори, які були призначені, перш за все, для підсилення сили звуку класичної музики в акустично недосконалих або непристосованих приміщеннях широко застосовуються в молодіжній музиці, в жанрі &#171,прогресивного року&#187,. З їхньою появою тембранність, колористика, музичні засоби виразності значно розширилися. Пізніше, на початку 90-х років, через ці події вимальовується новий стиль електронної класики або так звана класична музика, підсилена електронним звучанням синтезаторів.

По-четверте, під поняттям &#171,сучасне музичне мистецтво&#187, ми розуміємо мистецтво, яке створюється і функціонує в наш час. Але поняття &#171,час&#187, знову-таки досить умовне. &#171,Музичний простір і час відносяться до числа найбільш фундаментальних категорій, поза якими не існує (і не може існувати) феномен музики&#187,. Тобто певне музичне мистецтво завжди &#171,прикріплюється&#187, до конкретного проміжку часу, має своє еволюційне русло і перебуває в контексті наукової &#171,картини світу&#187,. Отже, &#171,просторово-часові відношення в мистецтві історично визначені – як органічна частина культури своєї епохи&#187,. *

Зважаючи на теперішній стан молодіжної музики, потрібно чітко усві­домлювати, що є сучасна музика, тобто музичне мистецтво, яке досить впевнено функціонує, отже, відповідає вимогам слухацької аудиторії початку XXI сторіччя. І тому сучасна молодіжна музика не може називатися і, звичайно, мати таке естетичне та соціальне спрямування, як молодіжна музика, наприклад, кінця 70-х або 80-х років ХХ сторіччя. Причин, які породжують одна одну, є, на наш погляд, декілька.

Насамперед, музика 70-х, принаймі на території колишнього СРСР, не мала такого розмаїття жанрів та розгалужень як, наприклад, сьогодні.

Сьогоднішню музику важко уявити без потужних підсилювачів звуку, багатоканальних високоякісних  акустичних  систем,  пристроїв  для  мікшування та обробки звуку, синтезаторів, специфічного світло-музичного оформлення. Натомість, для 70-х  звук &#171,живих&#187, інструментів симфонічних або естрадно-симфонічних оркестрів був більш &#171,природним&#187, і традиційним.

Можливо, однією з головних причин, що в СРСР гальмували розвиток музичного мистецтва (і не тільки музичного), була всеохоплююча цензура, якій підпорядковувалися і нею контролювалися усі засоби масової інформації, а також діяльність різноманітних художніх рад. Слід також відзначити, що порівняно з &#171,центрами&#187,, в яких спостерігалася відносна &#171,демократичність поглядів&#187,, у регіонах усі інструкції щодо дотримання норм естетики звуку виконувалися чітко і без будь-яких винятків.

Що характерно для сучасної української молодіжної музики?

Сучасна молодіжна музика з усіма її різновидами за формою та жанрами лише на перший погляд здається простим та загальнодоступним мистецтвом. Насправді це вельми складне явище, що поєднує в собі різноманітні музичні стилі і напрямки. На відміну від сталих канонів виконання зразків класичної музики або народної пісні, в цьому жанрі музичного мистецтва головним завданням є постійний пошук нових засобів виразності, нових форм звуковидобування й відтворення, збільшення та урізноманітнення звукоефектів тощо. Звичайно, всі ці пошуки спрямовані, головним чином, на те, щоб відповідати вимогам часу,  слухачів, і, якщо хочете, моді.

Примітки

* Герасимова-Персидская Н. Выход к новым принципам пространственно-временной организации музыки в переломные эпохи. Музыкальное мышление: сушность, категории, аспекты исследований: Сбор. статей – К.: Музична Україна, 1989. – С.54.