Ціннісні орієнтації як чинник академічних досягнень особистості

Л.Чорна, Київ

Зайняття людиною певного положення у суспільстві відбувається різними шляхами. Один із них — вплив життєвих ставлень особистості та соціального оточення одне на одне. Ці ставлення багато в чому детермінуються власними досягненнями індивіда (їх рівнем, визнанням або невизнанням, моральною оцінкою). У свою чергу, життєві ставлення визначаються ціннісними орієнтаціями, ідеалами особистості. Отже, можна сказати, що одним із факторів формування цінностей людини є її об’єктивні досягнення. Правильним буде й зворотнє твердження: ціннісні орієнтації визначають подальше просування у досягненнях, ставлення до праці як до знаряддя цих досягнень, ставлення до творчості як характеристики цієї праці. З метою виявлення зв’язку ціннісних орієнтацій з інтелектуальними досягненнями особистості ми провели емпіричне дослідження. Методом вивчення проблеми стало порівняння груп піддослідних із різними рівнями інтелектуальних і творчих досягнень.

Експериментальне дослідження виконано на базі чотирьох шкіл м. Запоріжжя: ліцеїв і звичайних шкіл. Піддослідні — учні X—XI класів, раннього юнацького віку, початкового періоду становлення ідеалів і цінностей життя. Усього брало участь у експерименті 103 учні. Дослідження ціннісних орієнтацій здійснювалось за допомогою методики М.Рокича.

Дослідження підтвердило, що існує суттєва різниця в ціннісних орієнтаціях академічно обдарованих учнів (група № 1), учнів, яких визнано за результатами експертного оцінювання як академічно здібних (група № 2) та учнів, які ще ніяк не виявили власні здібності (група № 3). Представники груп № 2 та № 3 на перше місце серед термінальних цінностей за значущістю ставлять здоров’я, а обдаровані — свободу. Збільшується різниця між цінностями цих груп старшокласників, коли ранжування цінностей здійснюється за уявну ідеальну людину. Так, групу учнів № 3 від інших вирізняє орієнтація на життєву мудрість, групу здібних № 2 — на розвиток, групу обдарованих № 1 — на активне діяльне життя та щастя інших. Здоров’я та кохання, освіченість і чесність присутні серед провідних цінностей у всіх групах, як при оцінці власної поведінки, так і уявного образу ідеальної людини.

Серед інструментальних цінностей на першому місці за важливістю у групі № 3 стоять акуратність (власна поведінка) та вихованість (ідеальна людина), у групі здібних — освіченість і чесність, у групі обдарованих — незалежність і чесність відповідно. Необхідно наголосити, що свобода не просто займає перше місце у рейтингу цінностей обдарованих старшокласників як в ідеалі, так і у власній поведінці, а й значимо відрізняється за рівнем свого прояву в інших групах. Цей висновок також підтверджується тим, що незалежність поведінки не належить до провідних цінностей жодної з груп, окрім групи обдарованих.

Загалом у всіх групах даного вікового періоду найменше цінуються серед представлених у методиці М.Рокича життєвих орієнтирів: краса природи та мистецтва, розваги, творчість, продуктивне життя, непримиримість до недоліків, високі запити.

Повторюваність одних і тих же цінностей у окремої групи піддослідних у власній поведінці та в ідеалі, коли ці цінності зникають в інших групах в ідеалі, свідчить про надзвичайну їх значущість для представників даної групи. Так, для групи учнів № 3 це впевненість у собі, для групи № 2 — сила волі. Ймовірно, що саме ці цінності є регуляторами мотивації академічних досягнень учнів. Коли певна цінність декларується у всіх групах серед найважливіших цінностей власної поведінки і коли вона щезає під час оцінювання життєвих орієнтирів ідеальної людини в одній якійсь групі, а в інших залишається, то можна говорити про відносну значущість такої цінності у певній групі. Так, для групи № 3 це свобода особистості.

Відмінності існують не тільки між значущістю провідних групових цінностей, а й тих, що мають середні та низькі рейтинги. Так, групою здібних старшокласників більше, ніж у інших групах цінується раціоналізм, групою «посередніх» учнів — життєва мудрість, розвиток, матеріально забезпечене життя, розваги, акуратність, групою обдарованих — кохання, свобода, активне діяльне життя, незалежність. Тільки у групі обдарованих усі вищезазначені цінності належать до провідних групових цінностей.

Наше емпіричне дослідження також довело, що зі зростанням академічних досягнень у групах зростає рівень їх спрямованості на творчість: від низької та віддаленої для особистості до близької та стабільної. Орієнтація на творчість охоплює такі цінності: активне діяльне та продуктивне життя, розвиток, свободу, творчість, незалежність і широту поглядів, освіченість, сміливість у відстоюванні власної думки.

Отже, експериментальне дослідження підтвердило існування зв’язку між рівнем академічних досягнень і якісними особливостями ціннісної сфери особистості. Подальші дослідження цінностей інших вікових періодів, насамперед молодшого, середнього шкільного віку мають дати відповідь, що є причиною, а що — наслідком у системі явищ «академічні досягнення — ціннісні орієнтації особистості».