Ціннісні орієнтації як головний фактор формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці

Н.Павлик, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ

Сьогодні, в умовах відсутності чітко окреслених ціннісних орієнтирів, сучасне суспільство переживає духовну кризу, яка, в першу чергу, позначається на стані моральної свідомості молоді. Плюралістичний підхід загальної культури та сучасної філософської думки, що ставить головні акценти на прагматичні, гедоністичні та економічні цінності (матеріальний комфорт, гроші, розваги, «крутизна» тощо), небезпечним чином впливає на становлення особистості юнацтва та підлітків.

Цей вік є сенситивним щодо формування моральних переконань, ціннісних приоритетів, що визначають головний напрямок розвитку особистості, її стосунки з оточуючими та моральну поведінку. Найбільш поширені заклики рекламних лозунгів нашого часу: «Розслабся!», «Задовольняй себе!», «Час витрачати гроші!», «Якщо ти розумний, то чому такий бідний?!», «Що природне — то не погане!», «Користуйтесь протизаплідними засобами!», «Перемагає сильніший!» і т. п. Врешті-решт така розвинена рекламна індустрія формує у молодого покоління індиферентність в сприйнятті морально-духовних цінностей, нечутливість до етичних та загаль­нолюдських норм, прагматично-гедоністичну ціннісну спрямованість. Це, безумовно, впливає на міжособистісні стосунки серед молоді і на сферу спілкування в цілому, яка є провідною діяльністю підліткового і юнацького віку.

Низький ступінь сформованості моральних ставлень до оточуючих сприяє виникненню внутрішньоособистісного конфлікту, який викликає невротичність, дисгармонію особистості, що позначається на її дезадаптованості в соціумі. В свою чергу, неприйнятість такого підлітка однолітками підштовхує його шукати визнання в референтній групі з низьким рівнем культури на грунті кримінальних розваг. Коло замикається як в євангельскій притчі, де мова іде про морально-духовні якості людини: кому багато дано — тому ще дасться, а кому мало — то ще й забереться. Справа в тому, що морально-духовні цінності може засвоїти людина, яка «відчуває їх смак», тобто яка переконана в тому, що любов, краса, мудрість, терпіння — це добре, а егоїзм, нестриманість, похітливість — це погане.

В традиційній вітчизняній культурі існує така ієрархія цінностей:

— завжди переважають термінальні та моральні цінності (сенс буття, доброчинність, моральність, прагнення до добра, турбота про інших, щастя інших),

— інструментальним та прагматичним цінностям відводиться другорядне місце,

— гедоністичні цінності вважаються чимось допоміжним, обслуговуючим вищі рівні ціннісної ієрархії (наприклад: відпочити у неділю, щоб у понеділок знову стати до роботи).

Сьогодні, в результаті перевороту ієрархії цінностей, ми можемо констатувати проблему актуалізації внутрішнього конфлікту моральних, з одного боку, і прагматичних та гедоністичних цінностей особистості, з іншого.

На відміну від західної, у вітчизняній культурі існують моральні, писані та неписані закони, які спираються на духовні термінальні цінності. Обираючи гедоністичні та прагматичні цінності, підліток випадає за межі традиціональної моральності. У нас недосить розроблена етика бізнесу, ділові стосунки мають переважно мафіозний характер, бандитську мораль, рекет.

На відміну від західного варіанту надбання багатства шляхом великої та самовідданої праці, серед наших сучасних підлітків дуже поширеною є орієнтація на безмежні задоволення без зусиль: «хочу усього і одразу», не вистачає усвідомлення того, що для досягнення мети є лише один вірний шлях — праця на моральній основі.

Оскільки підлітковий та юнацький вік є сенситивним щодо становлення сфери моральності, пошуку морального взірця і прагнення до нього, то вважаємо за доцільне та необхідне допомагати молоді формувати свої переконання на основі морально-духовних цінностей шляхом залучення до традиційної Православної культури, сприяти засвоєнню християнської етики та відкрито протистояти впливу прагматично-гедоністичних західних поглядів.