Творчість як об’єднуюча категорія філософії, науки і мистецтва

Т.С. Гурлєва, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПНУ, Київ

Проблема творчості є стрижневою щодо розв’язання цілої низки проблем у філософії, науці, мистецтві, людському житті взагалі.

Філософ М. Бердяєв писав, що творчість є свобода. Психолог В.А. Роменець вважав, що саме у творчості відбувається формування людини і саме через творчість стає можливим вияв її неповторної індивідуальності. Це є засіб самопізнання та саморозвитку, те «дивовижне дзеркало», за образним висловом І.П. Манохи, в якому відображаються найтонші намагання й очікування людини, найпотаємніші помисли, вся велич її духу, унікального «Я».

Теоретичний аналіз і синтез наукових напрацювань вітчизняних та зарубіжних вчених, а також узагальнення результатів власних досліджень дозволяють вважати, що творча ситуація самозростання, власне, самотворення є свідченням пошуку людиною сутнісних смислів у кожній конкретній життєвій ситуації. Саме творчість є гарантією й умовою забезпечення так званої «відкритості досвіду» (К. Роджерс та ін.), що характеризує суб’єкта як митця, який знаходиться на вищому, «духовно-поетичному рівні» (Р. Ассаджолі) свого розвитку. Незважаючи на всю, начебто, ірраціональність (легковажність, непрактичність, чуттєвість, романтичність і т.ін.) цього процесу, особистість має бути самостійною і відповідальною, керованою не будь-яким авторитетом, а власною совістю. Саме відповідальність, в основі якої лежить «чиста, гуманістична» (за виразом Е.Фромма) совість є психологічною умовою творення людиною свого життя розумно й осмислено, гарантією втілення нею власного сутнісного сенсу в життя.

Вважаю, що творче самоздійснення, орієнтація на власну совість, глибоке почуття внутрішньої відповідальності у пошуці сенсу власного життя — все це сприяє розвитку особистості «по-висхідній» (див.Л.С. Рубінштейн, Щоденники) і забезпечує повноцінне професійне становлення філософа, науковця, актора, художника, письменника тощо. Творчість, відповідальність, відкритість новому досвіду уможливлює найвищий рівень розвитку філософської думки, прикладних досліджень, а також пошуків та звершень митця, який є одночасно філософом і експериментатором як у власному житті, так і в мистецтві.