Типологічні характеристики творчого мислення особистості

О.О. Кайдановська, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ

Філософська категорія творчості як діяльності, спрямованої на створення нового, неповторного, оригінального, суттєвою складовою містить творче мислення людини. Психологічний словник визначає його як вид, або тип мислення, що характеризується створенням суб'єктивно нового продукту та новоутвореннями у самій пізнавальній діяльності на шляху його створення. Ці новоутворення становлять визначну відмінність даного типу мислення і мають вияв у мотивації, цілях, оцінках.

Теорія творчого мислення містить безліч різноманітних підходів до визначення його механізмів та закономірностей. Згідно одному з них, творче мислення є діалогічним мисленням (В.С.&nbsp,Біблер, Г.Я.&nbsp,Буш, Р.І.&nbsp,Павільоніс, О.Є.&nbsp,Самойлов). В.С.&nbsp,Біблер називає провідною формою творчого мислення логіку діалога &#151, &#171,діалогіку&#187,, яка є формою внутрішнього сперечання, схемою самообгрунтування логіки мислення. Діалогічне мислення пов'язується у наукових дослідженнях із теорією діалогу культур.

Близьким за змістом є поняття діалектичне мислення, що застосовує Є.В.&nbsp,Ільєнков. Вміння дійсно грамотно сперечатись з іншою точкою зору покладається в основу іншого, більш цінного вміння &#151, вміння сперечатись із самим собою, що є основою самокритичності мислення [4]. Близьким поняттям є самостійність мислення, яка є ознакою вищої діалектичної культури розуму.

Іншим підходом до визначення творчого мислення є виділення його критичної спрямованості як його визначальної характеристики. У такому розумінні воно розглядається як критичне мислення (Б.&nbsp,Блум, Дж.&nbsp,МакПек, Р.Н.&nbsp,Енніс). Відмінність між традиційним і критичним способом мислення розкриває Г.&nbsp,Сельє. Ключовою функцією критичного способу мислення автор визначає вибір між альтернативами та різнопланову оцінку ситуацій.

Одним із критеріїв творчого мислення дослідники називають здатність людини до рефлексії. Дж.&nbsp,Дьюї використовує поняття рефлексивне мислення, що визначається як дія, яка є умовою того, що існуючі факти визивають інші факти або істини таким чином, щоб вивести впевненість у останніх на основі або за гарантією перших. Дж.&nbsp,Дьюі пов'язує рефлексію і критичність мислення. Рефлексивне мислення поєднує принципи індукції та дедукції: індуктивне відкриття є процесом утворення ідеї, дедуктивний доказ є процесом розвитку, використання та перевірки фактів [3]. У педагогічній діяльності рефлексія набуває своєрідного прояву у емпатії. Емпатія &#151, це особливий вид емоційного контакту з ситуацією, в котрій людина діє.

Е.&nbsp,де&nbsp,Боно творчий тип мислення визначає як латеральне мислення &#151, процес обробки інформації на основі творчих здібностей та інтуїції. Цей вид не виключає логічного мислення, між ними не існує протиріч,&#151, обидва визнаються необхідними і взаємодоповнюючими. Творчість є перебудовою стереотипів, а латеральне мислення виступає умовою перетворення звичних уявлень та виникнення нових моделей. Діяльність латерального мислення спрямована на подолання пасивності у мисленні та пов'язаних з ним психічних функціях (увага, пам'ять, сприйняття). Автор визначає методи і прийоми такого типу мислення: пошук альтернатив, перегляд вихідних припущень, відкладання остаточного рішення, відстрочення оцінки, проектування, визначення домінуючої ідеї, подрібнення на частини, метод протилежного, &#171,мозковий штурм&#187,, метод аналогій, вибір точки входу і зони уваги [2].

Одним із критеріїв творчого мислення є здатність до розумового прогнозу-вання. Нерозривний взаємозв'язок між наслідуванням, неперервністю психічного розвитку та прогнозуванням висвітлює А.В.&nbsp,Брушлінський. Прогнозування у мисленні автор визначає як пошук та відкриття істинного, невідомого, як носія визначених та все більше окреслених відносин та одночасне формування критеріїв (еталонів) пошуку. Оскільки мислення завжди є цілепокладанням, цілеутворюванням, прогнозування у ньому розуміється як певне суб'єктивне узагальнення, що виводиться із минулого досвіду рішення аналогічних задач [1]. Основним принципом будь-якої діяльності мислення А.В.&nbsp,Брушлінський називає неперервність (недиз'юнктивність) цього психічного процесу, що дає змогу стверджувати про неможливість розділу мислення на репродуктивне та продуктивне. Новоутворення, які виникають у ході процесу мислення, зумовлюють його розвиток і, у цьому сенсі, мислення завжди є творчим, самостійним.

Важливою ознакою творчої особистості є активна позиція людини у підході до проблеми, оптимізм та впевненість у досягненні успіху. Критерієм розвинутого творчого мислення можна назвати його позитивність (В.&nbsp,Калошин). Позитивне мисленняхарактеризує ставлення людини до своїх проблем та проблем людства, а також сприяє їх вирішенню за допомогою конструктивних дій. Таке спрямування мислення дає змогу подолати слабкість та обмеженість, людина свідомо контролює свої думки, почуття та емоції, у неї формується позитивна Я-концепція.

Література

1. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование.&#151, М.: Мысль, 1979.&#151, 230с.

2. Де Боно Э. Латеральное мышление.&#151, СПб.: Питер Паблишинг, 1997.&#151, 320 с.

3. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления.&#151, М.: Совершенство, 1997.&#151, 208с.

4. Ильенков Э.В. Философия и культура.&#151, М.: Политиздат, 1991.&#151, 464с.