Книга П’єра Адо
«ЩО ТАКЕ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ?»
Ця книга — результат багаторічних студій П’єра Адо над античними текстами та спроба узагальнити досвід найвідоміших філософських шкіл. В давнину філософія була не просто вправою для розуму, а передусім способом життя, органічним поєднанням теорії та практики. Розповідаючи про античну філософію як історичний феномен, автор підводить читача до глибокого осмислення природи Людини, її виборів та цінностей.
Автор: П’єр Адо /PierreHadot (1922 – 2010) — видатний французький філософ, філолог, знавець і перекладач творів античних авторів, професор Колеж де Франс.
Перекладач: Йосипенко С.Л. — завідувач відділу історії філософії України в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Видавець: Культурна асоціація «Новий Акрополь»
П'єр Адо: «У цій книзі я хотів би спробувати описати в загальних рисах історичний та духовний феномен, яким є антична філософія. Читач може сказати мені: для чого обмежуватися античною філософією, яка настільки далека від нас? Я можу дати кілька відповідей. Передусім, це галузь, у якій я, сподіваюсь, уже здобув певну компетентність. По-друге, як говорив Аристотель, щоб зрозуміти щось, потрібно побачити його в розвитку, потрібно вхопити його у момент народження. Ми говоримо сьогодні про «філософію» тільки тому, що греки винайшли слово philosophia, яке означає «любов до мудрості», а також тому, що грецька традиція philosophia була підхоплена середньовіччям, а потім і модерною добою. Йдеться про осягнення феномену філософії біля його витоків і з усвідомленням того, що філософія є історичним феноменом, який виник у часі та розвивався до наших днів.»
Презентація книги в Києві перекладачем Сергієм Львовичем Йосипенко:
Цитати
Прийде час, коли задля морально-розумового вдосконалення братимуть до рук скоріше Ксенофонтові «Спогади», аніж Біблію, та коли послуговуватимуться Монтенем та Горацієм як поводирями і провідниками на шляху, що веде до розуміння Сократа — найпростішого й найнезабутнішого посередника та мудреця.
Ніцше
Давньогрецькі філософи, такі як Епікур, Зенон, Сократ тощо, залишалися більш вірними Ідеї філософа, аніж філософи Нового часу.
«Коли, зрештою, ти почнеш жити доброчесно?» — запитав Платон старого, який розповів йому, що слухав лекції про доброчесність. Йдеться про те, що не можна увесь час віддаватись розмірковуванням, потрібно також думати над їх застосуванням. Але сьогодні тих, хто живе відповідно до того, чому навчає, вважають мрійниками.
Кант
Бажання породжує думку.
Плотин
Яким буде місце філософа у громаді? Місце скульптора людини.
Симплікій
Результати всіх шкіл та весь їхній досвід стали нашою легітимною власністю. Ми не робитимемо проблеми з прийняття стоїчної настанови лише через те, що раніше вже скористалися епікурейськими настановами.
Ніцше
Бажання робити добро важливіше за пізнання істини.
Петрарка
Гадаю, ніхто не зробив усім смертним гіршої послуги, ніж ті, що навчились філософії, мовби то було якесь продажне ремесло.
Сенека
Люди уявляють собі Платона й Аристотеля не інакше, аніж у тих довгих мантіях, що їх одягають педанти. Вони ж були порядними людьми, і так само, як інші, любили посміятися над друзями. Отже, коли вони розважалися створенням своїх законів та політик, то робили це граючись. Це була найменш філософська і найменш серйозна частина їхнього життя: а найбільш філософська полягала у тому, щоб жити просто і спокійно.
Паскаль
Якщо тебе спокушають філософські теорії, сядь і спрямуй їх на самого себе. Але не називай себе ніколи філософом та не погоджуйся, коли хтось інший назве тебе так.
Епіктет
У наш час є викладачі філософії, а не філософи.
Торо
Без доброчесності Бог є лише словом.
Плотин
— Я нічого не зробив сьогодні.
— Як? А хіба ви не жили? Адже жити — не лише найголовніше, але й найпрекрасніше із ваших занять.
Монтень