Фенікс
Універсальний символ безсмертя: смерті й відродження у вогні. За легендою, коли фенікс відчуває наближення смерті, він в'є гніздо з духмяної деревини та смоли, яке потім підставляє палючим променям сонця, доки не згорить дощенту в їхньому полум'ї. Тоді з його залишків постає новий фенікс. «Смерть та воскресіння Фенікса означають послідовні руйнування та відновлення світу, які … творилися вогняним потопом…» (О.П. Блаватська. «Таємна Доктрина»). Бувши «вогняним птахом», він означає божественність царської влади, шляхетність та однину, а також лагідність. У всіх традиціях фенікс виступає як сонячний символ. Можна провести аналогію між феніксом та іншими фантастичними птахами — Бену в Єгипті, Гаруда в індусів, Симург в іранській міфології, Керкес у турецькій традиції. Фенікс, «звільнена душа», за виразом К.Г. Юнга, став символом людського відродження.
В Єгипті фенікс як символ сонячного начала, воскресіння та безсмертя асоціювався з Ра. Коли прадавні єгиптяни уявляли бога в подобі птаха, його рух по небосхилу впродовж дня порівнювався з польотом. Так, у Геліополісі, центрі сонячного бога Атума, який злився потім з Ра, склався міф про появу світила у вигляді фенікса. Фенікс вважався ба (душею, духовною силою) бога Ра, а також формою виявлення Озириса: «Як фенікс пройду я через краї потойбічного світу» («Книга Мертвих»). Фенікс вважався «господарем ювілеїв», що пояснювалося уявленням про довге життя чудесного птаха.
На думку О.П. Блаватської, чарівний птах індійської міфології, уособлення сонця, Гаруда це «індуський Фенікс, емблема циклів та періодичного часу…»
У Китаї фенікс (Фен-хуан), «кіноварний» або «червоний птах», вважається імператором птахів і сонячним символом; він уособлює південь. Згідно «книги ритуалів», існує чотири доброчинних або духовних тварини: єдиноріг, фенікс, черепаха та дракон. Фенікс втілює одночасно інь та ян. Самець («фен») — це ян, сонячне начало, вогняний птах. У жіночій іпостасі («хуан») фенікс означає красу, витонченість почуттів і мир, інь, жіночне, місячне начало. Зображений разом з драконом, символом імператора, фенікс стає суто жіночим символом й означає імператрицю, а разом вони — «неподільну співдружність» — не тільки для подружжя, але й для вселенської взаємозалежності інь-ян у світі двоїстості. Подібно до дракона та єдинорога, фенікс складається з різних елементів, що представляють весь всесвіт: у нього голова півня (Сонце), спина ластівки (символ Місяця, що зростає), його крила — вітер, хвіст символізує дерева й квіти, його ноги — земля, він п'ятикольоровий, що символізує п'ять чеснот. «Його колір радує око, його гребінь виявляє праведність, його язик щирий, його голос виводить мелодію, його вухо насолоджується музикою, його серце дотримується правил, в його грудях — скарби словесності, його шпори володіють міццю проти тих, хто порушує закон» (з древнього ритуалу). Поява фенікса вважалась у вищому ступені сприятливим знаком, знаменуючи мир, процвітання, доброчинне правління чи появу великого мудреця.
У Японії фенікс — Сонце, прямота, вірність, справедливість, послух.
Згідно грецької традиції, фенікс був подобою сонця, що сходить, символом оновленого - через вогняну смерть — життя. Античні автори (Геродот, Овідій та інші) дають нам про нього різноманітні свідоцтва. За однією версією, фенікс, передбачаючи свій кінець, спалює себе в гнізді, наповненому ароматичними травами, але одразу ж з попелу народжується новий фенікс. За другою — він помирає, вдихаючи аромати трав, а з його сімені народжується новий птах, який переносить тіло свого батька до Єгипту, де його спалюють жерці сонця.
У римлян він символізує божественне походження Римської імперії, її відродження й вічне існування.
У християнському світі фенікс означає тріумф вічного життя, воскресіння, віру, постійність; це символ Христа. У ранньому християнстві фенікс постійно зустрічається на погребальних плитах: тут його значення — перемога над смертю, воскресіння з мертвих.
В алхімії фенікс відповідає завершальній стадії Великого Діяння (Opus Magnum) — здобуванню філософського каменя й може вважатися його символом. Ця стадія носила назву «червоного діяння» (rubedo). На думку К.Г. Юнга, «в алхімії… дракон вважається нижчою формою Меркурія, а фенікс — вищою».
* * *
Река Ванчуань Источник золотистой пыли
Источник золотистой пыли…
Пью каждый день его я струи.
По меньшей мере, без усилий
Лет тысячу прожить могу я…
С драконом полосатым в паре
Летящий бирюзовый феникс
К Нефритовому Государю
Меня несет на поклоненье.
Ван Вей (перевод с китайского)
* * *
…И тогда сотни ласточек в воздух взлетают, и взмыли
В небо соколы, совы и вороны, что предрекают судьбу,
Прилетели из Африки ибисы и марабу.
Птица Рох, что воспета поэтами, кружит упрямо
И сжимает в когтях своих голову первую- череп Адама.
Слышен клекот глухой- то орел свою тень распростер,
Из Америки рвутся колибри в небесный простор;
Прилетели пи-и, эти длинные гибкие птицы Китая,
Однокрылы они и поэтому парами только летают;
Голубь, дух непорочный, явился; но он не один;
Птица- лира его охраняет и пестрый павлин.
Феникс, вечный костер, что таит в себе смерть и рожденье.
Пеплом жарким все небо покрыл на мгновенье.
Три сирены, оставив опасный пролив,
Появляются тоже, и льется чудесный мотив.
Вечный Феникс, орел и китайские птицы…
Г. Аполлинер