Хрест
 |
 |
 |
 |
До найдавніших знаків, які символізують світостворення, належить «хрест». Відомий ще з кам’яного віку, він є знаком тривимірності Всесвіту: повний хрест — тривимірний просторовий символ, оскільки утворюється перетином двох площин. Вертикальна лінія хреста — лінія небесна, духовна, активна, чоловіча. Це — знак вогню. Горизонтальна лінія є земною, пасивною, жіночою. Це — знак води. При перетині (об’єднанні) цих двох принципів виникає третя сила — сила Життя, Любові, Творіння. Хрест здатний поширюватися безкінечно в будь-якому напрямку, тому він також означає вічне життя. У давніх віруваннях кам’яного віку хрест був пов'язаний із Богом землі, означав 4 сторони світу, 4 вітри, 4 стихії, а також уособлював Дерево Життя і світову вісь. Пізніше, в епоху бронзи, став емблемою Сонця (у вигляді Сварги), вогню (крес – вогонь, кресати – добувати вогонь).
Вважається також, що графічне позначення цього знаку походить від схематичного забраження птаха, який летить, оскільки у давній міфології Сонце ототожнювалось саме з ним. У християнстві хрест є могутнім символом освячення й очищення, символом Нового Заповіту, символом перемоги життя над смертю. Це святий знак відкупу, яким церква все розпочинає, благословляє й освячує. Тому йому належить перше місце серед християнських символів.
 |
 |
 |
 |