Підтримуємо Україну у ці важкі для нашої країни дні

вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ/Нивки

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків

Лебідь


Лебідь

Лебідь — символ відродження, чистоти, цнотливості, гордої самотності, благородства, мудрості, пророчих здібностей, поезії й мужності, досконалості. Існують уявлення про здатність душі мандрувати по небу в образі лебедя. Поєднуючи у собі дві стихії — повітря і води, лебідь є птахом життя, і водночас може уособлювати смерть. У зв'язку з цим цікаве протиставлення у міфах та казках лебедів білого та чорного кольорів (життя — смерть, добро — зло).

Лебідь вважається птахом поетів. Пісня помираючого лебедя — це пісня поета, а його білизна — щирість. Знаменита «лебедина пісня» — позначення останнього значного творіння видатних людей. Це поняття зустрічається у Есхіла (525–456 рр. до н.е.), котрий згадує пророчий дар птаха, який знає, що скоро помре, і видає дивні звуки.

Діва-лебідь — давній і всеосяжний образ. Сюжет шлюбу людини з лебедем або перетворення в лебедя поширений у багатьох народів, він знайшов відображення і в низці фольклорних образів (царівна-лебідь, герой, що перетворюється на лебедя). У казках, легендах і переказах лебідь — це уособлення мудрості та неймовірної сили.

У Стародавній Індії є «пара лебедів, які є Хам і Са, що живуть у свідомості Великого і харчуються лише медом квітучого лотоса знання». Птах Хамса, або Калаханса, — «Лебідь у Просторі та Часі», символ Брами, символічний птах, що ронить у Хаос яйце, яке перетворюється на Всесвіт.

Лебеді символізують також вдих та видих, дихання та дух. Брахма, найвище божество індуїзму, їде верхи на лебеді, гусакові або фазані. Лебідь пов'язаний із сонцем; так, в «Тайттірія-брахмані» певний ріші (мудрець) силою свого знання перетворюється на золотого лебедя, летить на небо і з'єднується з сонцем.

У Древньому Китаї лебідь — сонячний птах, Ян.

У греко-римській традиції образ лебедя пов'язаний із Зевсом, Афродитою, Аполлоном, Орфеєм.

Зевс (Юпітер) в образі лебедя став перед Ледою, від цього союзу Леда народила яйце, з якого з'явилася Єлена. Цей міф змальовує варіант космологічного міфу про походження світу з космічного яйця.

Лебідь був присутній при народженні Аполлона, сонячного бога; з ним пов'язана сила пророцтва.

У християнстві білий лебідь — це чистота, милосердя й символ Діви Марії. Його передсмертна пісня символізує страждання мучеників і християнську покірливість.

В алхімії лебідь є символом другої стадії алхімічного процесу — albedo (біле діяння). Це стадія очищення: душа звільняється від шлаку мерзенної матерії і постає у всій своїй чистоті.

У кельтів лебедині божества мають сонячну природу і є благодійниками людей; вони володіють здатністю виліковувати; символізують щедрість, любов і чистоту, їхня музика має магічні властивості. Лебеді з золотими або срібними ланцюжками навколо шиї уособлюють божеств. Згідно з повір'ям давніх германців, дівчата можуть перетворюватися в лебідок, що пророчать («Пісня про Нібелунгів»).

У слов'янській міфології лебідь відноситься до шанованих, «святих» птахів. В північній Русі лебідь ставиться вище за інших птахів, про що свідчить, наприклад, казковий сюжет про вибір царя птахів, яким стає білий лебідь (а не орел, як в інших традиціях). Краса цієї пташки породила безліч легенд про дів-лебедів. Вони володіють таємницею напою безсмертя: казкова Біла Лебідь — володарка живої води та молодильних яблук. Переказ про заснування Києва з «Повісті минулих літ» розповідає про трьох братів Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь, які поселились на крутих горах над Дніпром. Старший брат дав ім'я місту, двоє інших — горам Щекавиці та Хоривиці, а сестра — річці, що й донині впадає у Дніпро.

* * *

Мажорно-белая симфония

(отрывок)

Над Рейном раздается пенье,

И сказочною чередой

Дев-лебедей скользят виденья

По темной заводи речной.

Их крылья чище снегопада,

Но нагота еще светлей,

Чем пух девичьего наряда,

Уроненного меж ветвей.

И в наше бытие земное

Одна из них слетит на миг — 

Таким сияньем под луною

Сквозит заоблачный ледник;

Под красотой заледенелой

Пленительно утаена,

Нам чудится, сжигает тело

Неистовая белизна!

Теофиль Готье

 

Спящий лебедь

Земная жизнь моя — звенящий,

Невнятный шорох камыша.

Им убаюкан лебедь спящий,

Моя тревожная душа.

Вдали мелькают торопливо

В исканьях жадных корабли.

Спокойно в заросли залива,

Где дышит грусть, как гнет земли.

Но звук, из трепета рожденный,

Скользнет в шуршанье камыша — 

И дрогнет лебедь пробужденный,

Моя бессмертная душа.

И понесется в мир свободы,

Где вторят волнам вздохи бурь,

Где в переменчивые воды

Глядится вечная лазурь.

Мирра Лохвицкая