Молоко
Молоко вважається їжею богів, еліксиром життя, символом відродження і безсмертя, доброти, турботи, співчуття, достатку й родючості. Характерний для загальноіндоєвропейської міфологічної традиції образ молочного достатку відбитий у численних метафорах ведійської поезії. Достаток біблейської «землі обітованої» символізується тим, що там «тече молоко й мед». Молоко означає також родинні кровні вузи і є символом материнства. Як їжа для новонароджених, молоко було символом ініціації та відродження в давньогрецьких орфічних обрядах, у мітраїзмі, ісламі й під час хрещення у ранніх християн. У давніх культах існували молочні жертвоприношення, а в Греції молоко, вода й мед були узливанням музам. Символи молока і води, розглянуті разом, уособлюють, відповідно, дух і матерію.
Молоко було священним напоєм у давньоєгипетських ритуалах, присвячених воскресінню Озириса. У ширшому сенсі воно представляло напій пізнання або духовну їжу. У Стародавньому Єгипті є зображення, що символізують отримання правителем божественної влади — на них фараона годує своєю груддю Ізида або він п'є молоко з вим'я небесної корови.
В індійській традиції у ведійському міфі про створення світу боги та асури збивали молочний океан, щоб створити сонце й місяць, дивовижні предмети і врешті-решт — еліксир безсмертя — амриту або сому. Під час водійського жертвоприношення молоко, що змішувалося із сомою, розумілося як символ потоку життя.
За уявленнями шумерів, молоко символізувало родючість і достаток. У розповіді про сватання божественного пастуха Думузі до Інанни тіло нареченого «біліше за овече молока й сливки капають з його рук»; серед дарів, які він приносить, — свіжі сливки і молоко. Царські гімни вирують твердженнями про те, що царі та правителі вигодувані чистим молоком богині — матері Нінхурсаг.
У греків молоко пов'язане з орфічними обрядами. Людина, що ініціювала, символічно входила у черево Матері-Землі, відроджувалася й отримувала молоко від її грудді. Відповідно до міфу, Гера відкинула від грудей маленького Геракла, який сильно ссав, через що молоко богині пролилося, потекло по небесному куполу й виник Чумацький Шлях.
У християн образ Богородиці, що годує, в іконографії втілює ідею Спасіння: її молоко знаменує священну благодать й майбутню хресну жертву Христа.
* * *
На каменных отрогах Пиэрии
Водили музы первый хоровод,
Чтобы, как пчелы, лирники слепые
Нам подарили ионийский мед.
И холодком повеяло высоким
От выпукло-девического лба,
Чтобы раскрылись правнукам далеким
Архипелага нежные гроба.
Бежит весна топтать луга Эллады,
Обула Сафо пестрый сапожок,
И молоточками куют цикады,
Как в песенке поется, перстенек.
Высокий дом построил плотник дюжий,
На свадьбу всex передушили кур,
И растянул сапожник неуклюжий
На башмаки все пять воловьих шкур.
Нерасторопна черепаха-лира,
Едва-едва, беспалая, ползет.
Лежит себе на солнышке Эпира,
Тихонько грея золотой живот.
Ну кто ее такую приласкает,
Кто спящую ее перевернет-
Она во сне Терпандра ожидает,
Сухих перстов предчувствуя налет.
Поит дубы холодная криница,
Простоволосая шумит трава,
На радость осам пахнет медуница.
О, где же вы, святые острова,
Где не едят надломленного хлеба,
Где только мед, вино и молоко,
Скрипучий труд не омрачает неба
И колесо вращается легко.
О. Мандельштам