Перлина
Перлина уособлює місячне начало, силу води, жіноче начало океану, світло, посвячення, справедливість. Вважалося, що перлина утворюється внаслідок пробиття раковини блискавкою, тому вона розглядалася як поєднання вогню й води (двох запліднюючих начал), символ народження й відродження.
Перли символізують проявлення Бога у Всесвіті, таємницю трансцендентального, яке стає видимим, надихання духом матерії, трансмутацію елементів, вінець їхнього розвитку.
Це символ душі або Духу, вміщеного в тіло, внутрішнього центру, Таємного знання, істини, до якої можна дійти, лише докладаючи зусиль, тому що вона прихована, як перли всередині мушлі. Така символіка добре прослідковується в гностичній поемі «Гімн душі», що розповідає про юнака, який помандрував на пошуки перлини, про спокуси, що зустрілися на його шляху, й про те, як він, нарешті, знаходить свою перлину, тим самим здобувши мудрість.
У буддизмі перлина — одна з «восьми дорогоцінностей», чистота намірів, серце Будди, його «третє око»; «палаюча перлина» — це кристалізоване світло, трансцендентна мудрість, духовна свідомість, духовна сутність Всесвіту.
У Китаї це «інь», тобто жіночий принцип, безсмертя, потенційність, добре знамення, геній, оточений темрявою.
У даосів «перлина блиску», «перлина потенційності», «перлина ночі» — це «інські» сили вод та влада Місяця над водами. «Палаюча перлина» символізує людину в пошуках реальності, духовне розкриття, переживання Світла.
В японській традиції перлини теж відіграють значну роль. Вони належать до трьох державних регалій, разом із мечем та дзеркалом, за переказами, були виготовлені богом Таманоя.
В мусульманстві перлина часто вважалася символом Неба, й існувало повір'я, що блажені перебувають у перлинах кожен із своєю гурією. Тут існує очевидний зв'язок з андрогінною «сферичною людиною» Платона, одночасно первісною та останньою.
У грецькій античності перлина була символом Афродіти, яка народилася з морської піни та була «господинею перлів». Саме перли втілювали силу вод, космічне життя, жіноче начало. Крім того, це символ невинності, чистоти, незайманості, досконалості, скромності та схильності до усамітнення. Перлина вважалася місячним жіночим скарбом, округла форма якого означає досконалість.
У відомому гностичному творі «Діяння Фоми» пошук перлів символізує духовну драму людського падіння та спокутування.
Той факт, що досконалі перлини зустрічаються рідко, а також те, що вони сховані в грубій мушлі, вкритій брудом, зробили їх у пізньоантичному гностицизмі символом таємного пізнання й езотеричної мудрості, які тлумачаться в християнстві як учення Христа, що недоступне язичникам. У ранньохристиянському «Фізіологусі» сказано: «Дві стулки мушлі молюсків можна зіставити із Старим та Новим завітом, а перлину із нашим Спасителем Ісусом Христом».
У християнстві перлина означає спасіння, Христа-Спасителя, Слово Боже, хрещення, приховану силу гносису, необхідну для порятунку, «дорогоцінну перлину», заради якої людина має пірнути у води хрещення й наразити себе на небезпеку. Крім того, це непорочне народження, чистота, духовна доблесть.
У Священному Письмі царство Христове уподібнюється до дорогоцінної перлини, яку купує купець, продавши все, що мав (Мв. ХІІІ, 46). У Матвія перлини служать за символічне вираження слова Божого: «Не давайте святині собакам та не кидайте перлів ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми...» (Мв. 7:6). Славний стан святих на небесах зображається у вигляді дванадцяти воріт, кожні з яких складаються з однієї дорогоцінної перлини (Откр. ХХІ, 21) (у англомовних народів синонімом «небесних врат» є «pearey gates» «перлинні врата»).
В астрології перлина пов'язана з Місяцем, оскільки вона найбільш сприятлива для людини, в долі якої він астрологічно панує. Вважається, що перлина — нещаслива дорогоцінність, так як містить у собі негативну силу Місяця. Вона приносить володарю сльози, втрати ілюзій та надій.
Згідно зі слов'янськими переказами, не кожна крапля води, що потрапила в стулки розчиненої мушлі, могла стати перлиною, а лише та, що стекла з вінчика кубушки, лотоса чи латаття. За цими легендами, крапелька із вінчика кубушки має стати золотою перлиною й символізувати захід, із вінчика лотоса блідо-рожевою й уособлювати схід, а з вінчика латаття сріблястою і характеризувати полудень.
Скатні перли (правильні сферичні), за цими ж переказами, не що інше, як сльози радості й печалі, що скотилися із дзеркала. Вони втілюють минуле й тому пов'язані зі спогадами світлими й туманними, а призначення виробів зі скатних перлів повертати володаря спогадами до прадавніх часів і пробуджувати надії на променисте майбутнє.
* * *
Легенда о жемчужнице
Жемчужница живет на дне моря и поднимается на поверхность, чтобы схватить дождевую воду, когда восходит звезда Свати. Она плавает на поверхности моря, широко раскрыв свою раковину, пока ей не удастся схватить каплю дождя, а затем погружается вниз со своего морского ложа и там остается, пока не выработает из той капли великолепную жемчужину.
Источник: Свами Вивекананда, «Бхакти-Йога», из-во «Виеда», Рига, 1991г.
* * *
В пучину капля с вышины упала.
Ходили волны, ветер выл.
Но бог, узрев смиренной веры пыл,
Дал капле твердость высшего закала.
Ее в себя ракушка приняла,
И вот в венце властителя державы,
Признаньем доблести и славы,
Блестит жемчужина, прекрасна и светла.
Гете (перевод В. Левина)
Жемчуг
Посланный мудрейшим властелином
страстных мук изведать глубину,
тот блажен, кто руки сложит клином
и скользнет, как бронзовый, ко дну.
Там, исполнен сумрачного гуда,
средь морских свивающихся звезд,
зачерпнет он раковину: чудо
будет в ней, лоснящийся нарост.
И тогда он вынырнет, раздвинув
яркими кругами водный лоск,
и спокойно улыбнется, вынув
из ноздрей побагровевший воск.
Я сошел в свою глухую муку,
я на дне. Но снизу, сквозь струи,
все же внемлю шелковому звуку
уносящейся твоей ладьи.
В. Набоков
Потаенная любовь
Жемчужная нить —
Жизнь моя, ты исчезнешь,
Так исчезни скорей!
Боюсь, если ты продлишься,
Молчать недостанет сил.
Сикиси-Найсинно (перевод со старояпонского Н. Марковой)