Слон
Слон уособлює мудрість, силу та розсудливість. В Індії, Китаї та Африці він є емблемою царської влади та символізує якості, що необхідні для доброго правителя — гідність, проникливість, інтелект, терпіння, а також вірність, миролюбство, довголіття, розквіт, щастя. В країнах Азії та Африки слон як емблема відіграє ту ж роль, що й орел чи лев в країнах Європи та Америки.
У Давній Індії слон — символ священної мудрості, царського достоїнства, непереможної могутності та розсудливості. Могутній Індра, голова пантеону, об'їжджає свої володіння на гарному білому слоні Айраваті, що з'явився на світ при збиванні океану. Цей слон — головний із світових слонів, дігнагів, охоронців країн світу. Величезні, як гори, з чотирма іклами в кожного, дігнаги с чотирьох сторін підтримують землю.
Ганеша, бог щастя з головою слона, — проводир ганів, нижчих божеств, які складають почет Шиви, батька Ганеши. Він має ім'я Той Хто Усуває Перешкоди (Вигнешвара) і виступає богом мудрості та літератури. Згідно з переказами, бивнем Ганеши написаний видатний епос «Махабхарата».
В буддизмі слон — найшанованіша священна тварина, символ духовного знання та стабільності. Він присвячений Будді, оскільки перед царицею Майєю уві сні з'явився білий слон, що звістив про народження царственного владики світу Будди Гаутами. Білий слон — символ бодхісатви, визволителя людей від пут земного буття. Це символ співчуття, любові, добра та розсудливості. Він також є однією із Коштовностей Закона, їздовою твариною, «ваханою», боддхісатви. На білому слоні сидить Акшобх'я.
У китайців слон уособлює силу, обачність, проникливість, енергію, верховну владу, а також символізує довголіття, подолання смерті.
У греко-римській традиції слон є атрибутом Меркурія, емблемою мудрості. Пліній називає слона релігійною твариною, яка вклоняється Сонцю та зіркам, твариною, яка 
очищує себе при новому Місяці, коли купаючись в річці, слон звертається до Неба. В уявленнях давніх римлян слон асоціювався із перемогою, і в образотворчому мистецтві персоніфікував Славу, а також означав довголіття, безсмертя, перемогу над смертю.
Пізніше ці уявлення знайшли відображення у християнській традиції, де слон став символом перемоги Христа над смертю та злом — у цьому випадку слона зображують таким, що розтоптує змію.
У середньовічній Європі слон, разом із єдинорогом, був віднесений до міфічних тварин, які зустрічаються лише в казках. Слон часто зустрічається на картинах, які зображують рай, а з часів хрестових походів його зображення з'являється на гербах. У глибинній психології слон є втіленням мудрості та неагресивної могутності.