Сонце
 |
 |
 |
 |
Сонце — найдавніший і найбільш розповсюджений символ на писанках, який символізує життєву силу і відродження в природі. Писанку із зображенням сонця дарують на щастя.
Сонце — це небесний вогонь, про який люди в різні часи мали своє уявлення, але завжди поважали і возвеличували. Його уявляли як отвір, крізь який видно справжнє яскраве небо, наче іскру, яка невідомо як тримається на небі; як Око Боже, свічу, яку носять ангели; як велике колесо, яке можна дістати навіть рукою, коли воно опускається на землю ввечері.
У християнській традиції символічне значення сонця дуже різноманітне. Захід і затемнення сонця означають гнів Божий, праведну кару, страждання. Сонячне світло символізує щастя, відкриття. Бог — це світло, і тому сонце є символом Бога, слова Божого, а Христос — це Сонце-Правда, істинне вічне світло.
Сонце також часто зображують у вигляді колеса, яке як знак єдності найвищого спокою з напруженою силою є вершиною досконалості, образом Вічності Божої і уявленням про те безсмертя, яке в природі виражене повторенням відродження життя. У загальнохристиянському розумінні колесо є символом безсмертя і майбутнього небесного існування, образом безмежної Божої любові.
Як відомо, у перший день різдвяних свят і на Івана Купала — тобто у дні літнього й зимнього сонцестояння, основних свят руху сонця — з гори спускали й котили вогняне колесо, що символізувало стимуляцію активності сонця, яке дає усьому світло, тепло й життя.
 |
 |
 |
 |