Жити разом у гармонії
Автори: Делія Стейнберг Гусман
Хто не вміє співжити з іншими, не вміє жити і з самим собою. Чого не домогтися серед інших, не домогтись і для себе.
Делія Стейнберг Гусман
Людська єдність
Ми впевнені в тому, що людська душа єдина своєю сутністю, тож негоже встановлювати відмінності на підставі зовнішнього вигляду тіла. Наші зусилля спрямовані на розвиток та вираження душі, яка зчаста спить в наших тілах, які тільки й знають, що конфліктувати чи любитися, залежно від обставин.
Супроти роз'єднаності – довіра
Слово "unify" походить від латинського unus і facere, що означає «робити одне»; тобто, єднання покликане поєднувати багато різних, хоча й взаємозв'язаних, частин і узгоджувати їх задля досягнення гармонійної й однорідної єдності. Це акт зближення, взаємопов'язання. Інакше кожна частина чи істота простувала б своїм шляхом, – що, власне, не так погано, – якби це не призводило до роз'єднаності й протиставлення. Без цього єднання ми жили б у постійному хаосі, в якому дуже непросто віднайти сенс існування та його мінливих обставин.
Певна річ, хвороба, яка спостигла наше історичне сьогодення, досить задавнена і латентна. Це сепаратизм, роздрібненість, непримиренна боротьба між угрупованнями, які щораз зменшуються, тож тепер маємо вже взаємне поборювання окремих індивідів. Таке відбувається в політичних, культурних, релігійних, мистецьких, соціальних, родинних колах; відчувається на вулицях великих міст і уражає навіть містечка й селища. Душі пойняла недовіра, а це обертається неповагою, брутальністю, роздратованням, непорядністю, нещирістю, егоїзмом.
Певне гуртування – це те, чого всі ми назагал і кожен зокрема потребуємо. Треба повернутися до пережиття реальності цієї великої родини, якою є Людство, до щастя дружби, взаємної довіри, до бажання співпраці та взаємодопомоги, аби знову заприязнитися і віднайти осяйні істини замість полохливих тіней.
Філософська дружба
Ми прагнемо відновити те, що, власне, ніколи й не зникало, – філософську дружбу, яка єднає людей любов'ю до пізнання, існує понад часом та труднощами і пов'язує братніми стосунками навіть за відсутності кревних зв'язків.
Ось чому ми означуємо цю дружбу як філософську, хоча й не називаємо її так у повсякденні. Вона філософська, бо є любов і потреба знань. Вона спонукує людей запізнатися, порозумітися, почавши з пізнання самого себе. Саме вона породжує повагу, душевний спокій, постійність, саме вона прощає, не перестаючи виправляти, і саме вона спонукує до того, щоб кожен ставав щораз кращим, аби бути гідним мати друга. Саме вона пробуджує почуття солідарності, постійної взаємопідтримки, саме вона здатна зносити неприязнь і страждання, хвороби і злигодні.
Ми називаємо її філософською, позаяк віримо, що тільки на основі спільних поглядів, подібних життєвих цілей, ідентичного духу служіння і вдосконалення може народитися ця дружба, яка не є одноденною рослиною чи літньою зливою.
Толерантність
Толерантність людям необхідна; вона вивищується над позірними відмінностями, спираючись на сутнісні якості людини, яка є така сама на всіх широтах, під кожною плоттю та без огляду на розмаїті вияви існування.
Співіснування починається з себе
Непросто відмежувати те, чого хоче тіло, від того, чого вимагають не завжди виразні й постійні почуття чи здоровий глузд.
Втім, узгіднення між головними чинниками нашої особистості є необхідним. Ця передумова уможливить співіснування з іншими людьми, якому не скласти ціни.
Жити у злагоді з самим собою
Злагода з самим собою полягає в подоланні наших вад силою наших чеснот, у згладжуванні наших негативних рис та в пробудженні потенціалу позитивних, але на часі прихованих рис.
Це миролюбність і взаєморозуміння
Це мирні перемоги, які ми можемо здобувати повсякдень, не завдаючи прикрощів ані собі, ані іншим...
Толерувати самого себе
Співіснування неможливе, коли бракує шляхетного почуття любові, а натомість людиною заволодіває переконаність у своїй унікальності.
Для співіснування з іншими треба розширити свою свідомість настільки, щоб у ній знайшлося місце всі живим істотам, треба зрозуміти, що життя існує в усьому, і усвідомити безмежжя всесвіту. Треба пізнавати і цінувати все суще... А також мати мужність толерувати себе та інших.
Ніхто не може зреалізуватися, якщо не поважає реалізацію інших.
Фрагменти з книги Д.С. Гусман «Філософія для життя»
Оригінал за посиланням
Джерело зображення PublicDomainPictures с сайта Pixabay