Спіраль
З найдавніших часів спіраль є символом життєвої сили: вона втілює у собі схематичний образ еволюції всесвіту і життя взагалі. Спіраль часто зображується у вигляді скрученої змії: «З бездонної глибини виникло коло у вигляді спіралі... Всередині спіралі, згорнувшись, лежала змія, символ мудрості і вічності».
На Сході спіраль асоціюється з кільцеподібною формою Дракона, вказуючи, що Всесвіт не має ані початку, ані кінця.
Спіраль пов’язана із символікою центру, початком усього, звідки починається розвиток, еволюція, рух життя. В цьому центрі концентруються сили, міць та енергія, що забезпечують життя. Це потужна творча сила, сонячна сила творіння, прихований вогонь. Окрім вогню, жару-тапасу, спіраль пов’язана і з водою, Великою Матір’ю, котра керує життям і смертю, грецьким Посейдоном.
Поєднуючи у собі форму кола й імпульс руху, спіраль є символом часу, циклічності, життя і смерті. Саме тому вона пов’язана з ідеєю танцю, а особливо первісними лікувальними та заклинальними танцями, в яких схема руху розгорталася по спіральній лінії. Так, у індіанців зуні перший день Нового Року знаменувався танцями-спіралями, які повинні були забезпечити безперервність існування.
Спіраль як плавна нескінченна лінія символізує розвиток, безперервність, доцентровий і відцентровий рух, ритм дихання і самого життя. Особливе значення має подвійна спіраль, символізуючи відношення між протилежностями. З космічної точки зору, подвійна спіраль може розглядатися як проекція двох половинок Світового Яйця.
Спіраль є магічним символом, що відображає подорож до центру, де будуть здобуті просвітлення, мудрість та інтуїція. Спіральна форма використовувалася для схематичного зображення і такого символу, як лабіринт. Відомим є єгипетський лабіринт в Абідосі, що називається «равликом», — це круглий храм, у коридорах якого проводилися церемонії, пов’язані з прадавніми Містеріями.
У природі спіраль зустрічається у трьох основних формах: така, що розширюється (як у зоряних туманностей), така, що звужується (на зразок водоверті) або застигла (у вигяді мушлі равлика).
Із часів палеоліту зображення равлика зустрічаються в усьому світі: наскельному живописі, на глиняному посуді, вотивних фігурках та амулетах. Відомим прикладом може бути Нью-Грендж в Ірландії, де перед входом лежить величезний камінь із символом спіралі.
Оскільки спіраль пов’язана з творчістю, рухом і прогресивним розвитком, вона може використовуватися як атрибут влади і її можна зустріти на скіпетрах фараонів і жезлах римських авгурів.
Боги смерчів, природних стихій і рухів Давньої Індії, такі як Рудра або Пушан, мають зачіски у вигляді спіралі або мушлі.
В індуїзмі спіраль пов’язана з днем та ніччю Брахми — Манвантарою та Пралайєю. Всесвіт циклічно то «прокидається», то «засинає». Спіраль також символізує тріаду богів: Вішну — Космос, вищу гармонію двох протилежностей в еволюції, Брахму — вищого творця і Шиву — руйнівника старих, зжитих форм, який усе поглинає. Іноді вона асоціюється зі змієм Кундаліні, що згорнувся і спить.
У Давньому Китаї «дорогоцінну перлину» інколи зображують у формі спіралі. Як і смерч, вона асоціюється з драконом, який спускається. Подвійна спіраль присутня і в символі інь-ян, котрий представлений двома зігнутими й усіченими спіралями. Цей символ відтворює взаємозв’язок між двома протилежними принципами, утворюючи досконалу фігуру, яка не має ні початку, ні кінця.
В єгипетській системі ієрогліфів спіраль означає космічні форми в русі. З давніх часів спіралі малювали на глиняному посуді: деякі дослідники вбачають у зображеннях закручених змій. Бог Тот зображувався з великою спіраллю на голові. Починаючи з часів Середнього царства, скарабеї, замість імені царя, часто в картуші несуть спіраль. У цьому випадку вона означає лінію життя, тому її часто зображують і на амулетах.
На Криті і в Мікенах, як і в інших культурах, пов’язаних з морем, згорнуті у кільця щупальці восьминога (подвійна спіра
ль) асоціювалися з громом, дощем та водою. Іншим типовим зображенням змії, пов’язаним із спіраллю, є кадуцей, атрибут грецького бога Гермеса. Кадуцей постає з міфу, в якому дві змії боролися поряд з горіховою гілкою. Як тільки-но до них доторкнувся Гермес, вони перестали боротися і їхня енергія змусила верхівку гілки зацвісти.
У Давній Греції символ спіралі зустрічається також у міфі, де з яйця Леди виходять брати Діоскури, батьком яких був Зевс. Кастор і Полукс символічно пов’язані з подвійною спіраллю: вони народилися з одного яйця з двома жовтками, які, окрім сил розширення і стискання, символізують поділ на смертних і безсмертних.
У грецькій традиції існує різниця між креативною спіраллю, яка здіймається в напрямку руху годинникової стрілки і є атрибутом Афіни Палади, і деструктивною спіраллю, яка, подібно до смерчу, розгортається ліворуч і є атрибутом Посейдона.
Для численних народів Африки спіраль символізує динаміку життя, творіння. Підтвердженням тому є сонячний знак племені догонів і бамбара: він зроблений у вигляді глиняної посудини, опоясаної червоною міддю у трьома обертами по спіралі, символізуючи споконвічне Слово, перше слово бога Амма, сім’я божества.
У культурах Месоамерики є божества, безпосередньо пов’язані з символом спіралі: Тлалок, бог дощу, який на зображеннях виходив із рота великого спіралевидного равлика; Тепейолотль, стародавній бог печер, якого можна побачити, коли він трубить у морський ріг; бог Кецалькоатль, котрий іноді зображався у вигляді закрученої змії або з морською мушлею — його атрибутом як знаку бога родючості й вітру. Для народів майя день зимового сонцестояння був початковим моментом їхньої космології, а спіраль — символом цієї миті.