Спис
У стародавніх легендах і переказах зустрічаються чарівні предмети озброєння, наділені магічним значенням. Таким є спис — атрибут богів, царів і героїв; спис, що не знає промаху, спис, що може убивати і зцілювати рани. Символічно, спис — це руйнування і творення, смерть і нове народження, жертовність і верховна влада, мужність, воля
, сила і мудрість.
Спис може виступати символом осі світу. Як солярний символ він асоціюється з небом, із сонячним променем, який, проникаючи всередину недиференційованої матерії, висвітлює й організує її. Цей символічний вплив неба на первинну матерію особливо яскраво розкрито в синтоїзмі.
Японський міф розповідає про те, як на початку створення світу бог Ідзанакі і богиня Ідзанамі «оформляють» землю, яка ще знаходиться в рідкому, безформенному стані. Стоячи на небесному містку-райдузі, вони занурюють спис з нефритовим наконечником у морську воду, потім піднімають спис, і краплі солі, падаючи з нього в океан, утворюють перший острів.
Спис — традиційний символ війни, його пов'язують з високою військовою доблестю, мужністю, честю, достоїнством. Це сила єдиної мети і чіткого напрямку, подолання будь-яких перешкод, здатність заради блага інших досягати великих звершень. Інший аспект цієї сили пов'язаний з жертовністю, з ініціацією — смертю, після якої відбувається народження в новій якості. В індоєвропейській традиції спис найчастіше використовувався і як елемент військової магії, приміром, метання списа у ворогів перед битвою.
У Стародавній Греції доленосний спис богині мудрості і справедливої війни Афіни символізує мудрість, що завжди досягає мети. Як атрибут бога війни Ареса він нагадує про жорстокі битви, у руках героїв — це знак мужності, а в руках правителів — знак верховної влади.
У Стародавньому Римі спис Марса зберігався в помешканні царя — регії, де знаходилось також дванадцять щитів, один з яких, за легендою, разом зі списом, упав з неба як запорука непереможності римлян. Полководець, перед походом на війну, рухаючи списом і щитом, звертався до Марса. Знаменням страшного лиха вважався їхній мимовільний рух.
У скандинавській міфології розповідається про спис Гунгнір, що не дає промаху. Викуваний ковалями-чародіями, цей спис є постійним атрибутом Одіна, символом військової влади і магії. Одін здійснює самопожертву, і, простромлений власним списом, дев'ять днів висить на світовому древі, після чого пізнає руни. Ця «пожертва» являє собою не 
стільки військову, скільки шаманську ініціацію.
У кельтів переможний спис, яким володів Луг, є одним з чотирьох скарбів Племен богині Дану. Не було потреби постійно тримати цей спис у руках, тому що, зачувши наближення битви, він сам спрямовувався на ворогів. У бою з однооким Балором, проводирем фоморів, Луг уразив його своїм магічним списом в око. Спис Луга ототожнюють зі списом Ассал, що, за легендою, здобули Лугові так звані три боги ремесла з таємничого острова Ассал. Цей спис мав солярне і космологічне значення і співвідносився з земною віссю. Дорога, що з'єднувала два сакральних центри Ірландії — Тару й Уснех, називалася дорогою Ассал.
Нарівні з іншими чудодійними списами кельтської традиції, спис Луга був, можливо, одним із прототипів списа, що кровоточить, з легенди про Святого Грааля. У християнському варіанті легенди цей спис — живлячий, разючий і зцілюючий — колись простромив тіло розіп'ятого Христа, з нього в чашу Грааля падають краплі крові, і він буде кровоточити до дня Страшного суду.
У християнстві спис — це один із символів страждань Господніх. Відповідно до апокрифічної біблійної легенди, цим списом сліпий римський солдат Лонгін проткнув бік розіп'ятого Христа, щоб перевірити, чи мертвий засуджений. Спис, на виконання пророцтва, простромив тіло вже після того, як його залишив Дух, тому він не має негативного значення. Спис, що кровоточить, (спис Лонгіна) виступає запорукою вічного життя на небесах, він має цілющу силу і є однієї з найбільш священних реліквій християнського світу.